07-08-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 7.08.24
.jpg)
Які штрафні санкції передбачено за порушення порядку взяття на облік в контролюючих органах?
Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
При цьому, складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», згідно з вимогами, установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Порушення, передбачені статтею 117 ПКУ, контролюючі органи виявляють у процесі проведення документальних перевірок.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34992
Чи зобов’язані банки повідомляти податкові органи про наявні у фізособи рахунки для власних потреб, які були відкриті до її реєстрації ФОП?
Порядок відкриття та закриття рахунків фізичним особам – користувачам (клієнтам банку) банками та небанківськими надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів регулюється Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162.
Підпунктом 1 пункту 28 розділу І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному статтею 69 ПКУ.
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з пунктом 24 розділу І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Надання банками, іншими фінансовими установами інформації про відкриття/закриття та наявність рахунків/електронних гаманців, відкритих клієнтам – платникам податків, здійснюється відповідно до статей 20, 69 та 118 ПКУ та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721; статті 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність».
Так, пунктом 4 частини першої статті 62 Закону № 2121, зокрема, встановлено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПКУ отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом № 2121, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до пункту 69.2 статті 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
Обов’язок фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці, передбачений пунктом 69.7 статті 69 ПКУ.
У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи фінансова установа надсилає до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, повідомлення про відкриття або закриття усіх рахунків/ електронних гаманців платника податків – самозайнятої особи, які були відкриті/закриті банком, іншою фінансовою установою з моменту набуття такою фізичною особою статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до вимог статті 69 ПКУ.
Контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки та/або копії документів про наявність усіх банківських рахунків/електронних гаманців платників податків.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41816
Яка тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних?
Відповідно до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до статті 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо протягом визначеного у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41821
Що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком?
Відповідно до пункту 242.1 статті 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (пункт 242.4 статті 242 ПКУ).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=33379
Чи враховуються при визначенні чистого доходу ФОП на загальній системі оподаткування витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, але з оплатою у наступному році?
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розділу І Порядку № 261 визначено, відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV ПКУ фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 261, у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу» зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Таким чином, при розрахунку чистого оподатковуваного доходу фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41815