21-12-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 21.12.23
.jpg)
Чи передбачена відповідальність ФОП – платника єдиного податку І та ІІ груп у разі заниження річного обсягу доходу в декларації платника єдиного податку?
Положеннями ПКУ не передбачена відповідальність фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку (першої – другої груп), у разі заниження річного обсягу доходу, відображеного у розділах ІІ та ІІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку» Декларації.
Водночас, згідно з абзацом першим пункту 299.11 статті 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 «Спрощена система оподаткування» розділу XIV ПКУ.
Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема на такі групи платників єдиного податку:
- перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) друга група – фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 296.2 статті 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи- підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 ПКУ).
Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між громадянами?
Відповідно до статті 744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно зі статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 ЦКУ.
Статтею 334 ЦКУ визначено, що право власності на майно за договором довічного утримання, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Пунктом 172.4 статті 172, пунктом 173.4 статті 173, пунктом 174.4 статті 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Чи виникає у платника ПДВ податковий кредит щодо отриманих основних засобів в якості внеску до статутного фонду від засновника – платника ПДВ?
Податковий кредит виникає як у платника податку на додану вартість при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника, якщо йому будуть повернені основні засоби у разі виходу зі складу засновників.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
При цьому відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Як при використанні «ПРРО ДПС» сформувати дані про проведені розрахункові операції та Z-звіти за місяць?
В програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» експорт даних про проведені розрахункові операції та Z-звіти за певний період (місяць) на даний час не реалізовано.
Дані про фіскалізовані чеки та Z-звіти доступні в приватній частині Електронного кабінету в розділі «Дані РРО»/«Зведені звіти».
Як платнику отримати індивідуальну податкову консультацію через Електронний кабінет та чи буде роздрукована форма вважатися оригіналом?
Відповідно до підпункту 14.1.172 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з абзацами другим – восьмим, десятим пункту 52.1 статті 52 ПКУ звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 52.3 статті 52 ПКУ за вибором платника податків податкова консультація надається, зокрема, у паперовій або електронній формі.
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі (пункт 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ).
Меню «Індивідуальні податкові консультації» та меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету забезпечують можливість направлення платником податку звернення на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.
При цьому в зверненні зазначається спосіб надання індивідуальної податкової консультації (у паперовій або електронній формі) та електронна адреса на яку необхідно надіслати відповідь в електронній формі.
Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в контролюючому органі платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на звернення надається платнику податків у строки, визначені ст. 52 ПКУ:
на електронну адресу, зазначену у зверненні (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);
до приватної частини Електронного кабінету (вкладка «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі надходження до контролюючого органу звернення платника податків через Електронний кабінет (з врахуванням вимог пункту 42.4 статті 42 ПКУ);
в паперовій формі на податкову адресу платника.
На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
При цьому, роздруковані електронні форми (у форматі pdf) індивідуальних податкових консультацій не вважаються оригіналом.
Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт для визначення бази оподаткування ПДФО у випадку отримання фізособою призу в негрошовій формі?
Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті 170.6 статті 170 ПКУ.
Відповідно до підпункту 170.6.2 пункту 170.6 статті 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (підпункт 170.6.3 пункту 170.6 статті 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (пункт 164.5 статті 164 ПКУ).
В який термін вимога про сплату боргу по єдиному внеску вважається відкликаною, якщо борг погашається платником?
Згідно з пунктом 6 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства – у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.
Чи передбачена відповідальність до фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за використання найманої праці більш як чотирьох осіб?
Нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, якщо вона використовує найману працю більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Порядок та умови взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, регулюються статтею 65 ПКУ та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588.
Підпунктом 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роботодавець – це, зокрема, самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.
Згідно з статтею 35 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють, зокрема, податкові органи, які мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.
Якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПКУ.
Разом з тим, за порушення роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених пунктом 119.1 статті 119 ПКУ.
Водночас, за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, передбачено адміністративну відповідальність згідно зі статтею 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Яким чином можна надіслати через Електронний кабінет запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття рахунків у фінансових установах?
Абзацом першим пункту 4 розділу VI Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 визначено, що платник податків може надіслати до ДПС в електронній формі через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42 прим. 1 глави 1 розділу ПКУ, або з використанням електронних комунікаційних мереж запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П9 згідно з додатком 10 до Порядку. У запиті зазначається, про які рахунки запитується інформація – ті, про які не надходили повідомлення про їх закриття (відкриті рахунки) та/або ті, про які надійшли повідомлення щодо їх закриття (закриті рахунки), із зазначенням періоду закриття.
Меню «Введення звітності» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П9 (ідентифікатор форми J/F 13086ХХ).
Крім того, меню «Введення звітності» надає можливість перегляду квитанцій щодо приймання та обробки контролюючим органом Запиту, а саме:
Квитанція № 1 – засвідчує факт і час отримання Запиту;
Квитанція № 2 – Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П10 згідно з додатком 11 до Порядку за ідентифікатором форми J/F 14086ХХ.
При цьому відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу VI Порядку ДПС надсилає платнику податків Витяг не пізніше наступного робочого дня після надходження Запиту.
Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах формується засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС і надсилається платнику в Електронний кабінет у режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».
У Витягу зазначається інформація про платника податків та всі його рахунки, які взято на облік в контролюючих органах, згідно із критеріями, що вказані у Запиті платником податків (закриті та/або відкриті).
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід, отриманий громадянином за здану вторинну сировину?
Не підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отримана платником податку – фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
Разом з тим, відповідно до абзацу першого підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13 прим. 1 статті 170 ПКУ та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому пункту 10 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 1.9 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 1.10 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).