18-12-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 18.12.23
.jpg)
Які особи відносяться до населення в розумінні Податкового кодексу України?
Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України однією з умов перебування фізичних осіб-підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
Поняття "населення" у розумінні підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України не є специфічним, а використовується у загальному значенні.
Населення – сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (Український юридичний термінологічний словник, термінологічний словник "Ліга-Закон").
Чи може платник, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі?
Суб'єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у т. ч. шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови обов'язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (стаття 15 Закону № 481).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Пунктом 3 статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX "Про платіжні послуги" безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Згідно з статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (стаття 3 Закону № 265).
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
До якого податкового органу платник податків направляє повідомлення про надання інформації щодо КЕП за формою J(F)1391103, у разі зміни місцезнаходження?
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор електронного документа повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557.
Абзацом першим пункту 63.3 статті 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків (абзац перший пункту 66.3 статті 66 ПКУ).
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника, внаслідок чого змінюється контролюючий орган, Повідомлення направляється до контролюючого органу, де платник перебуває на обліку.
Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника, та в якому порядку кошти звільняються з-під арешту?
Пунктом 94.2 статті 94 ПКУ визначені обставини, за яких може бути застосований адміністративний арешт майна платника податків.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПКУ арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПКУ).
Згідно з пунктом 3 розділу VІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, для застосування арешту коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків податковий орган подає до суду заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 76 розділу V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, надавач платіжних послуг платника, у якому відкрито рахунок/рахунки платника, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа, зокрема, судового рішення про арешт коштів, який надійшов у цей операційний день.
Згідно з пунктом 31 розділу І Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника здійснює зупинення видаткових операцій за рахунками користувачів на підставі рішення суду, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до надавача платіжних послуг платника безпосередньо від суду або контролюючого органу після отримання рішення суду.
Підстави для припинення адміністративного арешту майна платника податків визначені у пункті 94.19 статті 94 ПКУ.
Пунктом 2 розділу VІІ Порядку № 632 визначено, що звільнення коштів з-під арешту банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту податковий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли податковому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 84 розділу V Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ, зокрема, судове рішення про зняття арешту з коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі.
Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ про зняття арешту коштів у паперовій формі, який доставлено до надавача платіжних послуг платника самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), адвокатом, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або який надійшов рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, слідчий, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Надавач платіжних послуг платника встановлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про арешт коштів, у порядку, визначеному в його внутрішніх документах.
Згідно із Загальними положеннями Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника виконує платіжну інструкцію користувача протягом операційного дня, якщо платіжна інструкція надійшла до нього протягом операційного часу, або в інший строк, якщо це передбачено умовами договору. Надавач платіжних послуг платника виконує платіжну інструкцію користувача, що надійшла до нього після закінчення операційного часу, не пізніше наступного операційного дня або в інший строк, якщо це передбачено умовами договору.
Таким чином, адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосовано виключно на підставі рішення суду.
З метою звільнення коштів з-під арешту податковий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли податковому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.
Після ухвалення судом рішення про зняття арешту з коштів та набрання ним законної сили, таке рішення підлягає обов'язковому виконанню надавачем платіжних послуг.
Відповідно до пункту 31 розділу І Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника здійснює поновлення видаткових операцій за рахунком користувача на підставі рішення податкового керуючого або суду.
Діяльність надавачів платіжних послуг регулюється Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX "Про платіжні послуги" та Інструкцією № 163, а також іншим законодавством України.
Яким чином заповнюються реквізити "Призначення платежу" та "Отримувач" платіжної інструкції при сплаті єдиного внеску на небюджетні рахунки?
Порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки платник у реквізиті "Призначення платежу" платіжної інструкції заповнює такі поля:
"Код виду сплати";
"Додаткова інформація запису".
У полі "Код виду сплати" платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі "Додаткова інформація запису" платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб'єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов'язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (пункт 3 розділу ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті "Призначення платежу" платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (пункт 4 розділу ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті "Призначення платежу" платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (пункт 8 розділу ІІ Порядку).
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до пункту 11 додатка "Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі" до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту "Отримувач":
зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
зазначається прізвище, власне ім'я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі "Отримувач" платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.