03-11-2023 | категорія: Новини
Поради владі від запорізького бізнесу: Олена Єрьоменко
Запорізький бізнес адаптувався до життя під час повномасштабних воєнних дій, допомагає війську, створює робочі місця, годує, обслуговує та живе! Хоча це й непросто – вести підприємницьку діяльність у прифронтовому місті. Але українському бізнесу ніколи не було легко. Це добре знає Олена Єрьоменко, керівниця Союзу підприємців “Бізнес-союз “Порада”. З головою об’єднання зустрілися представники Ради відновлення Запоріжжя, щоб налагодити співпрацю з діловою спільнотою міста та області.
«Пропонуємо разом згуртуватися, щоб допомогти місцевій владі Запоріжжя зробити План відновлення кращим, орієнтованим на інтереси різних верств населення, – запропонувала співробітництво членкиня Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова. – Гуртуючись, ми підсилюємо один одного».
Рада відновлення Запоріжжя, як добровільне об’єднання громадських організацій, вже зібрала пул активістів громадських організацій міста та області й експертів різного спрямування. Було проведено соціологічне дослідження потреб основних груп населення у процесі відновлення, проведено Форум громадськості. Робота з залучення небайдужих запоріжців до процесу планування майбутнього нашого міста та Запорізької області продовжується. Підприємницькій спільноті Запоріжжя, безумовно, є що додати до офіційного стратегічного документу, який регламентуватиме життя у майбутньому та готується Запорізькою міською радою.
«Для влади відновлення в основному полягає в розумінні, як витратити кошти, – висловила думку Олена Єрьоменко. – Але важливо так організувати цей процес, щоб працювала економіка та сплачувалися податки. Щоб створювалися робочі місця, люди мали можливість купувати, підживлюючи бізнес».
Голова Бізнес-союзу розповіла про те, що сьогодні болить. Як це не дивно звучить, але підприємці потребують захисту громади. Тож говорили про необхідність поглиблювати регіональний патріотизм і розуміння, що ми, запоріжці, «в одному човні» з місцевими підприємцями. Сьогодні корупційна складова та адміністративне навантаження значною мірою лягають на плечі підприємців, які вимушені сплачувати незрозумілі побори й відкупатися від вічно голодного чиновництва. Виробники продукції вимушені утримувати штат бухгалтерів, нести витрати за послуги юристам, узгоджувати встановлення нового обладнання за непрозорими схемами контролюючих органів, які вимагають враховувати їхні «інтереси». Ці непрямі витрати лягають на собівартість продукції, що в результаті веде до здорожчання товарів і послуг.
Звичайно, покупці висловлюють незадоволення високими цінами, але не розуміють частку своєї відповідальності за власну інфантильну позицію. Коли ж ми купуємо своє, вироблене або створене нашими виробниками, ми поповнюємо місцеві скарбниці, сприяємо створенню нових робочих місць, допомагаємо донатити Силам оборони України. До речі, бізнес це робить непублічно, не “під камери”, і віддає війську власні зароблені гроші. А не пафосно вручає подарунки, закуплені за рахунок бюджету, тобто з кишені всіх запоріжців.
Це ж стосується й підвищення зарплати, що не можна робити у ручному режимі. Основу здорової економіки складають ринкові механізми: щоб підвищити зарплату персоналу, спочатку потрібно отримати прибуток. Як це зробити під час війни, обмежених ресурсів та відсутності інвестицій? Чи не єдиний вихід, що на поверхні – підвищити ціну на товар чи послуги, що реалізує підприємець. Але є й інший шлях: зниження собівартості продукції за рахунок виключення корупційної складової. Над цим і працюють такі об’єднання підприємців як Бізнес-союз «Порада».
Що стосується майбутньої відбудови, то Олена Єрьоменко каже: «Нам потрібно чітко визначити, які ми виклики маємо на сьогодні та що на нас чекає завтра. Головне: які ресурси має Запорізька міська рада та уся наша спільнота, і чим ми можемо підсилити цей процес».
Так майбутня Програма відновлення Запоріжжя повинна представляти практичний план заходів з визначенням джерел фінансування кожного пункту, тоді це буде дієвим механізмом, впевнена представниця бізнес-спільноти.
«Ми вважаємо, що в Програмі відновлення обов’язково має бути розділ щодо розвитку підприємництва, – зазначила Тетяна Жавжарова. – Тому пропонуємо вам долучитися до нашої спільної роботи».
Деякі напрацювання для посилення зв’язку «громада/бізнес» є вже сьогодні. Зараз на стадії завершення маркетинговий проєкт з умовного маркування «Зроблено в Запоріжжі». Логотип, що зараз розробляється, буде розміщений на сайтах підприємств і підприємців, полицях мережевих рітейлерів, дверях кафе та магазинів, які реалізують продукцію місцевого виробництва. Після проведення соціальної рекламної кампанії «торговельного патріотизму» і реалізації проєкту, у Бізнес-союзі впевнені в отриманні ефекту. Кілька років тому схожа кампанія «Купуй запорізьке» призвела до збільшення обсягів продажу місцевими компаніями на кілька відсотків, і це теж немало.
Насправді покупці навіть не замислюються над тим, де вироблені товари. І не в курсі, що багато насправді конкурентоспроможних товарів виробляють у нашому місті або області. Ось тільки деякі приклади відомих марок запорізьких платників податків:
– Торгова компанія-виробник великої лінійки бакалії «Добра хата», який вже має кілька власних брендів;
– виробник елітного чаю ТМ «Palmira»;
– Вільнянський молокозавод «Вільняночка» з торговельною маркою Jerome,
– ТМ «Врожай»,
– ТМ «Хлібодар»,
– ТМ «Оліс»,
– ТМ Veladis
– Козацька ферма та інші.
Ідентифікуючи виробників як запорізьких і купуючи їхню продукцію, покупці сприятимуть отриманню доходів нашим бізнесом. Той, своєю чергою, сплачує податки до місцевої скарбниці. Ці гроші можна спрямувати для допомоги Силам оборони України, на ремонт доріг, облаштування парків. Але є велике АЛЕ. Звісно, при належному контролі за розподілом коштів з боку суспільства. Мета проєкту Бізнес-союзу «Порада» – не нав’язати покупцям конкретні торгові марки, мова про свідомий вибір якісних товарів і послуг серед інших, але з урахуванням «запорізької прописки».
До того ж за статистикою, більше 70% працюючих до повномасштабного вторгнення запоріжців були зайняті саме на підприємствах малого та середнього бізнесу. А більше ніж половину всіх надходжень до бюджету Запоріжжя складали платежі від підприємців, – навела статистику керівниця «Поради». Тож імідж Запоріжжя як міста-заводу повинен відійти в минуле. Настав час зламу застарілих стереотипів і розуміння, що інвестор не прийде з грошима або проєктами у місто, де за мовчазної згоди громади бізнес занепадає, а влада жодних кроків не робить йому назустріч.
25 жовтня у Запорізькій торгово-промисловій палаті відбувся Круглий стіл і дискусія «Відновлення Запоріжжя очима запорізького бізнесу: виклики, можливості та першочергові заходи», про результати якого розповімо скоро.
Статтю підготовано в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», який виконує громадська організація “Екосенс” у співпраці з ГО “Дивосвіт” та ГО “Національна платформа стійкості та згуртованості” завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.