26-06-2023 | категорія: Новини
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: вивчаємо новації
Автор: Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань.
Про норматив працевлаштування осіб з інвалідністю ми з вами говорили відносно недавно (див. статтю «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 38). Та сьогодні знову пропонуємо повернутися до цієї теми. Чому? Річ у тім, що КМУ нарешті затвердив порядок надання службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, та підкоригував порядок проведення перевірок виконання нормативу. Отже, з’явилася можливість побачити картину в цілому.
Статтею 19 Закону № 875* для підприємств та фізичних осіб, які використовують найману працю (далі — роботодавці), встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Проте окрім роботодавців, у гру під назвою «Норматив» грають центр зайнятості, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд осіб з інвалідністю), Пенсійний фонд та Держпраці.
Розглянемо, хто на якому етапі підключається та за що відповідає. Бо, як показала цьогорічна практика, знайти крайнього роботодавцеві буває дуже важко.
Обов’язки роботодавця
Якщо коротко, то роботодавці зобов’язані:
1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в межах нормативу;
2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому КМУ.
Це те, чого вимагає від роботодавця ст. 18 Закону № 875.
Щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, то його встановлено у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу (далі — СКШП) за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості 1 робочого місця.
Роботодавці самостійно розраховують норматив робочих місць і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок цього нормативу
Це прямо зазначено в ст. 19 Закону № 875.
Тобто ніхто роботодавцю не доводить норматив. Він сам повинен контролювати чисельність працевлаштованих ним осіб та за потреби виділяти (створювати) робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зверніть увагу: не обов’язково, щоб ці робочі місця мали ідеальні умови праці. Вони цілком можуть бути зі шкідливими та важкими умовами праці, з особливим характером праці, якщо це обумовлено специфікою госпдіяльності роботодавця і відповідає його потребам (див. постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 05.02.2019 у справі № 857/4431/18).
Увага! Суди наполягають (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 520/1450/2020):
Обов’язок роботодавця зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не є тотожним пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування
Таким пошуком займається державна служба зайнятості. Звідки вона дізнається про бажання роботодавця працевлаштувати особу з інвалідністю? Роботодавець повинен надавати центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому КМУ.
Отже, пропонуємо вам ознайомитися з новим Порядком надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, який був затверджений постановою КМУ від 02.06.2023 № 553 (далі — Порядок подання інформації) та запрацював з 09.06.2023.
До чого тут центр зайнятості?
Роботодавець з дня виникнення потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості. Як саме? Подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою № 3-ПН (див. п. 6 Порядку подання інформації). Зауважимо, що ця форма затверджена наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22.
Отже, ніяких нових форм для інформування про наявність вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю КМУ не вводив. Працюємо з наявною формою № 3-ПН. Для її заповнення можна використовувати Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджений наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22 та статтю «Шукаємо працівників за новою формою № 3-ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.
Проте подаючи цю форму, врахуйте такі нюанси.
Форму № 3-ПН про наявність робочих місць для працевлаштування саме осіб з інвалідністю подаєте не до будь-якого центру зайнятості, а до центру зайнятості за місцезнаходженням роботодавця. Це вимога п. 2 Порядку подання інформації. Таке подання можливе:
— в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів)
або
— в паперовій формі.
У випадку самостійного закриття вакансії (вакансій) роботодавець може повідомити про це центр зайнятості, надіславши відповідну інформацію в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі.
Важливий момент. Законодавство не встановлює обов’язку підприємств подавати форму № 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Достатньо подати форму № 3-ПН одноразово та чекати на кандидатів на посади, що були в ній заявлені.
А чи можна не інформувати центр зайнятості про вакансію й шукати самостійно осіб з інвалідністю або за допомогою агентства з підбору персоналу?
Дивіться, за неподання форми № 3-ПН відповідальність не передбачена. Але приймаючи рішення про неподання, слід врахувати один суттєвий нюанс.
Роботодавець, який створив робочі місця для осіб з інвалідністю та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформував про це центр зайнятості (тобто подав форму № 3-ПН), вважається таким, що вжив усі дії, необхідні для працевлаштування осіб з інвалідністю. На цьому наполягають суди (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 320/2609/19 та від 15.06.2022 у справі № 520/2875/2020). Тож такий роботодавець не повинен нести відповідальність за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо фактично не працевлаштував особу з інвалідністю з причин, незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування до роботодавця, бездіяльність центру зайнятості, який повинен сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
А ось якщо роботодавець відмовився від послуг центру зайнятості (не подав форму № 3-ПН), то всі ризики на ньому. Працевлаштував — виконав норматив — молодець. Не працевлаштував — не виконав — сплати санкції за невиконання.
Так, наприклад, у постанові від 11.05.2023 у справі № 520/1450/2020 Верховний Суд погоджується, що укладення роботодавцем з рекрутинговою агенцією договорів про надання послуг з підбору працівників (в описі вакантних посад зауважено щодо пріоритетності працевлаштування осіб з інвалідністю), є свідченням наявності вакансій. Проте оскільки роботодавець не подавав форму № 3-ПН, то, на думку суду, він не вжив залежних від нього та передбачених ст. 18 Законом № 875 заходів для недопущення правопорушення. У підсумку, в справі, що розглядалася, Верховний Суд не підтримав роботодавця та погодився з наявністю підстави для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій (далі — АГС) та пені.
З формою № 3-ПН та роллю центрів зайнятості розібралися. Переходимо до наступного гравця — Пенсійного фонду.
Норматив та ПФУ
Яка роль у грі «Норматив» відведена Пенсійному фонду? Дуже проста: «прийняв — передав». Так, Пенсійний фонд:
1) надає Фонду осіб з інвалідністю інформацію, необхідну для обчислення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та можливих санкцій. Така інформація надається в електронному вигляді щоквартально наростаючим підсумком у розрізі місяців та містить актуальні на дату та час її формування відомості.
Форма, за якою подається ця інформація, затверджена постановою правління Пенсійного фонду від 10.03.2023 № 14-2 (ср. 025135600). Серед іншого, в ній містяться відомості про роботодавців, їх фонд оплати праці, облікову кількість штатних працівників у відповідному місяці, СКШП та кількість осіб з інвалідністю в такому місяці.
Всю цю інформацію ПФУ поставляють роботодавці за допомогою Об’єднаного звіту;
2) надсилає роботодавцям через електронні кабінети страхувальника на порталі ПФУ Розрахунки сум АГС, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. Ці Розрахунки ПФУ отримує від Фонду осіб з інвалідністю.
За великим рахунком, це і все. Переходимо до Фонду осіб з інвалідністю.
Роль Фонду осіб з інвалідністю
Фонд осіб з інвалідністю щороку до 10 березня:
1) аналізує інформацію, отриману від ПФУ, та визначає в автоматизованому режимі роботодавців, які не виконали у попередньому році норматив робочих місць;
2) створює розрахунки АГС та передає їх ПФУ для розміщення в електронних кабінетах роботодавців, які не виконали норматив, на порталі ПФУ.
Сплатити ці АГС роботодавці повинні в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Якщо роботодавець не сплачує санкції добровільно, то Фонд осіб з інвалідністю може стягнути їх у судовому порядку
Увага! Якщо отримана від ПФУ інформація містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, Фонд осіб з інвалідністю повідомляє про це Держпраці. Надходження такого повідомлення є підставою для проведення позапланової перевірки роботодавця.
Перевірки Держпраці
У питаннях контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування, Держпраці керується Порядком, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007 № 70 (далі — Порядок контролю).
Увага! Цей Порядок було підкориговано постановою КМУ «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» від 02.06.2023 № 553. У зміненій редакції він діє з 09.06.2023.
Якщо говорити про позапланові перевірки, підставою для яких є інформація, отримана від Фонду осіб з інвалідністю, то строк їх проведення не перевищує 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — 2 робочих дні.
Перед початком перевірки інспектори Держпраці, що прийшли на перевірку, зобов’язані:
1) пред’явити направлення та службові посвідчення та надати копію направлення;
2) внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в роботодавця.
Які документи може вимагати Держпраці в ході перевірки інформації про невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю?
Їх перелік наведено в п. 12 Порядку контролю. Він майже не зазнав змін. У загальному випадку це:
— штатний розпис;
— особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або (нове!) відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із роботодавцем;
— (нове!) інформація про попит на робочу силу (вакансії) (форма № 3-ПН);
— звіти з праці (форма № 1-ПВ);
— копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;
— накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо;
— трудові договори (контракти), укладені з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі);
— табель обліку використання робочого часу;
— розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені).
Крім того, якщо прийшли до неприбутківця, попросять надати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Якщо перевіряють господарське об’єднання осіб з інвалідністю, попросять перелік підприємств, що увійшли до його складу, договори, що підтверджують розміщення на таких підприємствах замовлень на придбання товарів (робіт, послуг); платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг).
Якщо за результатами перевірки встановлено факт невиконання роботодавцем нормативу, Держпраці:
— вживає заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, ФОП нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тягне за собою накладення штрафу від 170 до 340 грн (ст. 1881 КпАП);
— не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки Фонду осіб з інвалідністю.
Зауважимо, що постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 на період воєнного стану встановлено заборону на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. До таких заходів належать, зокрема, й перевірки Держпраці щодо додержання законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю.
Разом з тим за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Висновки
- Роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в межах нормативу, надавати центрам зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування таких осіб.
- Центр зайнятості займається пошуком осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на створені роботодавцями місця.
- Пенсійний фонд надає Фонду осіб з інвалідністю інформацію, необхідну для обчислення нормативу та можливих санкцій.
- Отримана від ПФУ інформація, яка містить ознаки порушень інвалідного законодавства, є підставою для проведення перевірки роботодавця Держпраці.
- Фонд осіб з інвалідністю визначає роботодавців, які не виконали норматив робочих місць, створює розрахунки АГС та передає їх ПФУ для розміщення в електронних кабінетах роботодавців на порталі ПФУ.
- Якщо роботодавець не сплачує АГС та пеню добровільно, Фонд осіб з інвалідністю може стягнути їх у судовому порядку.