09-07-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 9.07.24


Чи можна одночасно використовувати два кваліфіковані електронні підписи від різних кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг для підписання електронних документів?

Відповідно до абзаців першого – третього пункту 42.6 статті 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор (платник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор (платник), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 557).

Таким чином, суб’єкт господарювання може одночасно використовувати два кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, від різних кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, якщо він є суб’єктом електронного документообігу та надав інформацію до контролюючого органу щодо отримання таких ключів, шляхом направлення Повідомлення.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41739

 

 

Протягом якого терміну подається скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?

Пунктами 11 та 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

При цьому рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Згідно з пунктом 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41750

 

 

Чи має право платник, який подав заперечення до акта перевірки, взаємодіяти з податковим органом у режимі відеоконференції при розгляді матеріалів перевірки?

З 16.06.2024 набрали чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», якими вносяться зміни до пункту 17.1 статті 17, пункту 21.1 статті 21, пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1.2, статті 86 ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 17.1.18 пункту 17.1 статті 17 ПКУ платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених ПКУ, з метою надання усних пояснень.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані взаємодіяти з платниками податків у випадках, передбачених ПКУ, у режимі відеоконференції (підпункт 21.1.12 пункту 21.1 статті 21 ПКУ).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, у випадках, передбачених ПКУ (абзац чотирнадцятий пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ).

Підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника податків у визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в Електронний кабінет.

Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду (абзац перший підпункту 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим пункту 86.11 статті 86 ПКУ заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, у тому числі в режимі відеоконференції, про що він зазначає у поданих запереченнях.

Платник податків, який бажає взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції повинен зазначити про це, зокрема, в поданих запереченнях (якщо бажає прийняти участь у розгляді матеріалів перевірки).

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 2/2024 «Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41587

 

 

Які документи необхідно подавати для внесення змін до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв?

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» Єдиний державний реєстр місць зберігання– це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно з статтею 2 Закону № 481 внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту етилового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Витяг про внесення місця до Єдиного реєстру надається суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в електронному вигляді в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ, протягом п’яти календарних днів від дня подання заяви.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що зберігання, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви в електронній формі через електронний кабінет користувача Електронної системи та/або електронний кабінет платника податків, суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов’язковим зазначенням

місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також:

для   юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

для фізичних осіб-підприємців – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, відомості про заявника – ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), відомості про місце зберігання – місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), площа місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб’єкта підприємницької діяльності.

Зазначені документи подаються в електронній формі через Електронний кабінет платника податків.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист, який містить заяву та необхідні документи.

Таким чином, для внесення змін до Єдиного реєстру щодо місць зберігання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання або характеристик місця зберігання, суб’єкт підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, заяву в електронній формі через Електронний кабінет про внесення таких змін разом з документами, що підтверджують зміну відомостей.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41755

 

 

Чи може юрособа – платник єдиного податку ІІІ групи застосовувати спрощену систему оподаткування при наданні фінансової допомоги іншим юрособам?

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це:

              сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

              сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

              сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

              основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПКУ cпрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.5 статті 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема третьої групи.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ (підпункт 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).

Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.

До складу доходу платника єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (підпункт 3 пункту 292.11 статті 292 ПКУ).

Однак, відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Отже, платник податку, який здійснює діяльність за кодом 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи зазначене, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг.

При цьому пунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

До доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 ПКУ (пункт 293.5 статті 293 ПКУ).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41752

 

ГУ ДПС у Запорізькій області