08-05-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 8.05.24
Чи визначає фізична особа-підприємець – платник єдиного податку МПЗ за земельну ділянку (віднесену до сільгоспугідь), яку орендує у громадянина?
Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку (другої –третьої груп), який орендує земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, у фізичної особи (незалежно від сплати фізичною особою земельного податку за цю земельну ділянку) визначає МПЗ щодо такої земельної ділянки за період починаючи з 01 числа місяця, в якому вона набула права оренди земельною ділянкою на підставі реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому МПЗ фізичній особі (громадянину) не нараховується.
Відповідно до підпункту 14.1.114 прим. 2 пункту 14.1 статті 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній собі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним МПЗ.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено статтею 297 прим. 1 ПКУ.
Згідно з абзацом першим пункту 297 прим. 1.1 статті 297 прим. 1 платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Пунктом 38 прим. 1.4 статті 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною п’ятою статті 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗКУ).
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗКУ).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону № 1952).
Строки реєстрації податкових накладних під час дії воєнного стану
Нагадуємо, що з 16 січня 2023 року діють нові строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН, що застосовуються на час дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Нові строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Граничною датою для реєстрації ПН/РК за І половину місяця є 5 число наступного місяця, а за ІІ половину місяця – 18.
Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинення ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації ПН/РК припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з абзацем 2 пункту 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації ПН/РК, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Де на вебпорталі ДПС перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО?
Суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах/фіскальних чеках, створених реєстратором розрахункових операцій (РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (https://cabinet.tax.gov.ua), в підрежимах «Зведені звіти» та «Чеки» режиму «Дані РРО».
Який порядок надання органами місцевого самоврядування податковим органам інформації про виділення земельних ділянок власникам земельних часток?
Згідно з підпунктом 12.4.5 пункту 12.4 статті 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, належать, зокрема:
надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування з наданням копій таких документів:
документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
реєстраційного номера облікової картки платника податків;
кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567.
Сільські, селищні, міські ради надають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок інформацію в електронному вигляді про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, до 01 лютого поточного року за формою згідно з додатком до Порядку № 567 (пункт 1 Порядку № 567).
Пунктом 4 Порядку № 567 визначено, що у разі прийняття рішення та/або внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення та/або прийняття.
У разі прийняття або внесення змін до таких рішень органи місцевого самоврядування надають такі рішення відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 січня 2025 року.
Інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування подається засобами електронного зв’язку через електронний кабінет в електронному вигляді з урахуванням вимог, установлених розділом II ПКУ (пункт 5 Порядку № 567).
Як знятися з податкового обліку ФОП, місцем проживання якого є тимчасово окупована територія України?
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 ПКУ фізичні особи-підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з ПКУ.
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб визначений:
як платників податків - стаття 67 глави 6 розділу ІІ ПКУ та розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588;
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - стаття 5 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та пунктом 8 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162.
Відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПКУ підставою для внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи, зокрема, є:
внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (підпункт 4 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
Згідно з абзацом першим підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (абзац другий підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб-підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, як платників податків та платників єдиного внеску здійснюється податковими органами, за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців / реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, що визнана такою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів із документальним підтвердженням особи та місця перебування (абзац третій підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця або припинення/ зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, процедури та дії по зняттю з обліку фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, місцем проживання яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, проводяться контролюючим органом за основним місцем обліку або за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.
При цьому, фізичній особі необхідно забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску від провадження підприємницької діяльності/незалежної професійної діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.