ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 7.09.23

07-09-2023 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 7.09.23

Яким чином заповнюється акцизна накладна при ввезенні пального на митну територію України?

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

Пунктом 2 розділу І Порядку № 729 передбачено, що особи, які, зокрема, ввозять на митну територію України пальне, та які визначені платниками акцизного податку з реалізації пального, складають акцизну накладну форми «П».

Складання акцизної накладної форми «П» та порядок її заповнення визначено розділом ІІ Порядку № 729.

Акцизна накладна форми «П» складається в день ввезення на митну територію України пального.

У верхній лівій частині акцизної накладної, складеної на операції з ввезення пального на митну територію України у відповідних рядках зазначаються:

– цифровий код операції «4» (для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику);

– одна з ознак щодо умов оподаткування (або «0», або «2», або «3», або «4», або «9»);

– напрям використання «0». У випадку, якщо за даними додаткової митної декларації збільшився обсяг ввезеного на митну територію України пального в літрах, приведених до температури 15° C, в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів збільшення пального, зазначається напрям використання «17».

У верхній правій частині акцизної накладної зазначається номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної. Для акцизних накладних, які складаються в одному примірнику (коди операцій «1 – 9»), у відповідних полях зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).

В акцизній накладній, складеній під час ввезення пального на митну територію України (код операції «4») на операції з розподілу обсягу ввезеного пального, зазначеного в митній декларації, зазначаються:

в акцизній накладній, складеній для розподілу пального між акцизними складами пересувними - реквізити особи (платника податку), що здійснює ввезення пального на митну територію України, як особи, що реалізує та отримує пальне;

в акцизній накладній, складеній для розподілу пального, поміщеного у митний режим імпорту з іншого митного режиму, по акцизних складах, на які таке пальне фізично відвантажене (отримане), - реквізити особи (платника податку), що здійснює ввезення пального на митну територію України, як особи, що реалізує пальне, та розпорядника акцизного складу, як особи, що отримує пальне.

В акцизній накладній, складеній на операції з ввезення на митну територію України пального, обсяг якого в літрах, приведених до температури 15° C, збільшився в додатковій митній декларації в порівнянні з тимчасовою митною декларацією (код операції «4», напрям використання «17»), яка складається на обсяг такого перевищення, зазначаються реквізити особи (платника податку), що здійснив ввезення пального на митну територію України, як особи, що реалізує та отримує пальне.

В акцизній накладній, складеній на операції з ввезення (імпорту) пального обов’язково зазначаються дані лише про:

акцизний склад пересувний, за допомогою якого було здійснено ввезення пального на митну територію України та який здійснює транспортування пального на митній території України, як акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне;

або акцизний склад, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, поміщене у митний режим імпорту з іншого митного режиму.

Така акцизна накладна складається для розподілу обсягу ввезеного на митну територію України пального, зазначеного в митній декларації:

між акцизними складами пересувними, за допомогою яких було здійснено ввезення пального на митну територію України та які здійснюють транспортування пального на митній території України;

або по акцизних складах, на які фізично відвантажене (отримане) пальне, поміщене у митний режим імпорту з іншого митного режиму.

В акцизних накладних, складених на операції з ввезення на митну територію України пального, обсяг якого в літрах, приведених до температури 15° C, збільшився в додатковій митній декларації в порівнянні з тимчасовою митною декларацією (код операції «4», напрям використання «17»), які складаються на обсяг такого перевищення, зазначаються реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного:

на якому фактично знаходиться таке пальне;

або з якого було здійснено реалізацію такого пального іншій особі.

У рядку «Реквізити митної декларації» зазначаються реквізити митної декларації, на підставі якої здійснено таке ввезення пального: зазначені у графі 1 митної декларації літерний код напрямку переміщення, код митного режиму та літерний код типу декларації, які визначаються згідно з класифікаторами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»: літерні коди напрямку переміщення та типу декларації – відповідно до Класифікатора типів декларацій, код митного режиму – відповідно до Класифікатора митних режимів; дата митної декларації; номер митної декларації.

В акцизних накладних, складених на операції з ввезення на митну територію України пального, обсяг якого в літрах, приведених до температури 15° C, збільшився в додатковій митній декларації в порівнянні з тимчасовою митною декларацією (код операції «4», напрям використання «17»), які складаються на обсяг такого перевищення, зазначаються реквізити додаткової митної декларації, на підставі якої збільшено такий обсяг: літерний код напрямку переміщення, код митного режиму та літерний код типу декларації; дата митної декларації; номер митної декларації.

В одній акцизній накладній може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД.

Таблична частина акцизної накладної заповнюється у такому порядку:

– у графі 1 – код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);

– у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;

– у графах 3, 4 – інформація щодо обсягу ввезеного пального:

– у кілограмах (графа 3);

– у літрах, приведених до температури 15° C (графа 4).

Внесені до цих граф показники можуть мати лише додатне значення.

– графа 3 (обсяг реалізованого пального у кілограмах) має нульове значення;

– в графі 4 зазначається перевищення обсягу пального у літрах, приведених до температури 15° C, зазначеного у додатковій митній декларації, понад обсяги пального у літрах, приведених до температури 15° C, зазначені в тимчасовій митній декларації, на підставі якої здійснено ввезення пального на митну територію України.

В акцизних накладних, складених на операції з ввезення (імпорту) пального на митну територію України обсяг ввезеного пального не може перевищувати обсягу, зазначеного в митній декларації, на підставі якої здійснено ввезення пального.

У який термін платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу та її документальне підтвердження?

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

         4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
         податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
         акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39 прим. 3.6 статті 39 прим. 3 ПКУ;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених ПКУ.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ (підпункт 73.3.2 пункту 73.2 статті 73 ПКУ).

Підпунктом 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ), у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Відповідно до підпункту 73.3.4 пункту 73.3 статті 73 ПКУ у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим пункту 73.3 статті 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.

У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому контролюючому органу. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей безоплатно у порядку та обсягах, встановлених законами України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» та від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 73.3.5 пункту 73.3 статті 73 ПКУ інформація на запит контролюючого органу надається банками, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей, особами, які є фінансовими агентами, та іншими суб’єктами, які відповідно до законодавства України зобов’язані зберігати інформацію, що запитується, безоплатно та в обсягах, необхідних для виконання контролюючими органами міжнародних зобов’язань, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування та іншим міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами.

Розкриття такої інформації надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України, іншими фінансовими агентами – у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у межах повноважень, визначених законодавством у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг.

Підпунктом 73.3.6 пункту 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що якщо на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією, компетентний орган іноземної держави звертається до контролюючого органу із запитом (далі – іноземний запит), що містить прохання про неповідомлення платника податків про факт звернення іноземного компетентного органу, контролюючий орган у запиті, який надсилається платнику податків чи іншій особі, зазначає, що запит надсилається на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ, без розкриття змісту іноземного запиту.

Контролюючий орган має право надіслати запит суб’єкту первинного фінансового моніторингу на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ, за умови дотримання всіх таких вимог:

1) інформація, що запитується в іноземному запиті, відсутня у розпорядженні контролюючого органу;

2) особа, якій надсилається запит контролюючого органу, зобов’язана зберігати інформацію, яка є предметом запиту, або має доступ до неї відповідно до положень законодавства.

Якщо запит надсилається особі на підставі підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 (у зв’язку зі збором інформації для компетентного органу іноземної держави), положення статті 73 не повинні тлумачитися як такі, що дозволяють банку або іншому надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку відмовляти в наданні інформації на запит контролюючого органу виключно на підставі того, що інформація, що запитується, є інформацією з обмеженим доступом (у тому числі інформацією, що становить банківську таємницю).

Разом з тим, згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ);

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПКУ);

щодо платника податку подано скаргу:

про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пункт 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

або
про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит (підпункт 78.1.9 пункту 78.1.1 статті 78 ПКУ);

платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (підпункт 78.1.19 пункту 78.1.1 статті 78 ПКУ).

Застосування резервного РРО при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним

Суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048.

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту господарювання необхідно забезпечити відповідність даних щодо зареєстрованих РРО (у т.ч.резервного), даним щодо РРО, зазначеним у додатках до відповідних ліцензій.

Алгоритм подання через Електронний кабінет заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування

Згідно з пунктом 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України.

Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування є додатком до Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 «Про затвердження форми довідки-підтвердження та Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати Заяву до відповідного органу ДПС.

При поданні Заяви через меню «Листування з ДПС» здійснюється вибір та заповнення таких реквізитів:

1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається Заява.

Приклади:

«2 ВІННИЦЬКА» та «32 ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ» у разі надсилання Заяви Головному управлінню ДПС у Вінницькій області;

«26 М. КИЇВ» та «15 ГУ ДПС У М. КИЄВІ» у разі надсилання Заяви Головному управлінню ДПС у м. Києві;

«31 ЦЕНТР» та «0 Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП» у разі надсилання Заяви Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків;

2) тип – із списку обирається «Лист»;

3) тематика – із списку обирається «Інші питання, що належать до компетенції ДПС»;

4) короткий зміст – зазначається «Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування»;

5) файл – завантажується сканована Заява у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.

Зберегти проєкт Заяви можна натиснувши кнопку «Зберегти».

У режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити Заяву, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».

Протягом одного робочого дня після надсилання Заяви до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в органі ДПС, до якого дана Заява направлена. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в органі ДПС можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлену Заяву – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Абзацом дев’ятим пункту 5 Порядку визначено, що довідка-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

У разі вибору електронної форми отримання Довідки платник податків при заповненні поля «короткий зміст» в меню «Листування з ДПС» або у супровідному листі до Заяви зазначає електронну адресу, на яку бажає отримати Довідку або отримує у приватній частині Електронного кабінету.

У разі вибору отримання Довідки у паперовому вигляді платник податків може безпосередньо звернутись до контролюючого органу.

З якого періоду розпочинається відлік строку розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій та з якої дати розпочинається та припиняється нарахування пені за порушення термінів розрахунків?

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 Положення № 5, не поширюються на товари, роботи та послуги, визначені пунктом 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів»).

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації (МД) типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 прим. 2 розділу IV Інструкції № 7;

у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента – нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом – первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.

Разом з цим, відповідно до пункту 14 прим. 6 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в період запровадження воєнного стану банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу першого пункту 14 прим. 6 Постанови № 18 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:

операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);

з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16 – 19 прим. 1 пункту 14 Постанови № 18.

Пунктом 14 прим. 19 Постанови № 18 визначено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну;

за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення імпортеру коштів з рахунку нерезидента, відкритого в банку в Україні.

Водночас, відповідно до статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з статтею 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу І Інструкції № 7 день виникнення порушення – перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Яке поле декларації з транспортного податку з типом «Уточнююча» заповнюється у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року: «починаючи з» чи «з урахуванням уточнень з»?

При поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби), де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.

Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

Підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (підпункт 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401).

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна» (поле 01), «Звітна нова» (поле 02), «Уточнююча» (поле 03).

Документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема, у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:

поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);

поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).

Закон України № 3303: зміни для платників, які здійснюють операції з алкогольними напоями, та звільнення платників акцизного податку від відповідальності

03 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 09 серпня 2023 року № 3303-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

З урахуванням запроваджених змін до Податкового кодексу платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

● реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних платниками акцизного податку акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон № 3303, або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 3303;

● подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого статтею 230 Кодексу, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон № 3303, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 3303.

Зміни до Закону № 481 передбачають:

● здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю малими виробництвами виноробної продукції, які отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) та виробляють їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних та/або медових) власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду;

● здійснення малими виробництвами виноробної продукції роздрібної торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

● встановлення річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, для малих виробництв виноробної продукції у розмірі 30000 гривень;

● подання малими виробництвами виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту щорічного звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

● встановлення штрафу у розмірі 1020 гривень за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малими виробництвами виноробної продукції.

Довідково: Закон № 3303 опубліковано 02.09.2023 в газеті «Голос України».

Які витрати включаються до податкової знижки?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 ПКУ).

До податкової знижки можна включити такі витрати:

частину процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі за договором довгострокового навчання;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;

суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб) ;

суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

сума фактично понесених витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

Cума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Як зареєструвати касира для програмного РРО та як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Суб’єкт господарювання реєструє ПРРО на окрему господарську одиницю, дані щодо якої є обов’язковим реквізитом розрахункового документу (чека).

Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).

Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.

Електронні форми повідомлень J1391802/F1391802 розміщені за посиланнями:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm;

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Як виправити помилки ФОПу у звітності з єдиного податку?

У разі самостійного виправлення інформації, відображеної у розділі I "Загальні показники підприємницької діяльності" Декларації за попередній звітний (податковий) період ФОПи - платники єдиного податку першої-третьої груп можуть подати Декларацію за такий самий звітний період:

- до закінчення граничного строку подання Декларації - з типом "Звітна нова", заповнюючи повторно всі показники, зазначені у попередньо поданій Декларації, яка уточнюється;

- після закінчення граничного строку подання Декларації - з типом "Уточнююча", заповнюючи повторно всі показники зазначені у попередньо поданій Декларації, яка уточнюється.

При цьому, при поданні Декларації з типом "Уточнююча" показник рядка 14 "Загальна сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду" переноситься у рядки 15 "Сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка" та 16 "Уточнена сума податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка".

Обмежень щодо кількості поданих уточнюючих Декларацій ПКУ не встановлено.

Кожна подана уточнююча Декларація уточнює показники попередньо поданих Декларацій.

Яким чином громадянин України може через свої релігійні переконання відмовитись від РНОКПП?

Відповідно до пункту 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта (пункт 2 розділу VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (пункт 3 розділу VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення за ф. № 1П використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні за ф. № 1П щодо внесення серії (за наявності) та номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі ДРФО (пункт 4 розділу VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення за ф. № 1П контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі ДРФО – за серією (за наявності) та номером паспорта (пункт 5 розділу VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П.

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення за ф. № 1П, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією (за наявності) та номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру ДРФО порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи особисто, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення № 822 (пункт 7 розділу VIІI Положення № 822).

Після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до Державної податкової служби повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі ДРФО. Датою взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО вважається дата внесення відмітки до паспорта.

ДПС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру ДРФО запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до ДРФО (пункт 8 розділу VIІI Положення № 822).

Як заповнюється акцизна накладна при реалізації пального з власного акцизного складу до власного акцизного складу пересувного, та акцизна накладна при подальшій реалізації такого пального з акцизного складу пересувного отримувачу пального суб’єкту господарювання - неплатнику податку на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом?

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПКУ, платник податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого, зокрема, пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 ПКУ, особа, яка реалізує, зокрема, пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну:

- в двох примірниках, – у разі реалізації, зокрема, пального з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

- в одному примірнику, – у разі реалізації, зокрема, пального з акцизного складу пересувного будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов’язана зареєструвати таку акцизну накладну в ЄРАН.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу, зокрема, пального.

Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач, зокрема, пального зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання, зокрема, пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує, зокрема, пальне, складання та реєстрація акцизних накладних у двох примірниках здійснюються у встановленому пунктом 231.3 статті 231 ПКУ порядку для складання та реєстрації акцизних накладних у двох примірниках.

Отже, у разі реалізації суб’єктом господарювання пального з власного акцизного складу на власний акцизний склад пересувний, ним складається акцизна накладна у двох примірниках. Такий суб’єкт господарювання повинен зареєструвати в ЄРАН окремо перший і другий примірник акцизної накладної.

Особливості складання акцизної накладної форми «П та порядок її заповнення визначено в розділі ІІ Порядку № 729.

Так, в акцизній накладній, яка складається у двох примірниках, у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» зазначається цифра «0».

У верхній правій частині акцизної накладної з кодом операції «0», у відповідних полях зазначається номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної – цифри «1» або «2» (номер примірника) та «2» (кількість примірників).

При складанні другого примірника акцизної накладної у відповідному полі зазначається реєстраційний номер зареєстрованого в ЄРАН першого примірника такої акцизної накладної.

При реалізації суб’єктом господарювання пального з власного акцизного складу на власний акцизний склад пересувний, такий суб’єкт господарювання є одночасно і постачальником і отримувачем пального, тому у рядках «Особа, що реалізує пальне» та «Особа - отримувач пального» зазначаються його реквізити.

У рядках «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» – зазначається уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового власного акцизного складу, з якого суб’єктом господарювання фізично відвантажене (відпущене) пальне.

У рядках «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» – зазначаються реквізити власного пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене пальне, зокрема: номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави, двосимвольний код типу транспортного засобу (автомобільного, залізничного, повітряного, морського, річкового, трубопровідного), на який фізично відвантажене (отримане) пальне, та дані про місткість ємності (секцій), в яку (які) здійснено фізичне відвантаження (отримання) пального.

При подальшій реалізації такого пального суб’єкту господарювання - не платнику акцизного податку з власного акцизного складу пересувного на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, складається акцизна накладна в одному примірнику, яка реєструється в ЄРАН, в якій зазначається, зокрема:

– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – цифра «3» (реалізація пального суб’єкту господарювання - неплатнику);

– у полі «Умови оподаткування» – цифра «0»;

– у полі «Напрям використання» – напрям «0»;

– у полі «Примірник» – цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників);

– у рядку «Особа, що реалізує пальне» – реквізити особи, що реалізує пальне;

– у рядку «Особа - отримувач пального» реквізити суб’єкта господарювання – отримувача пального.

У рядках «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (отримане) пальне» – зазначаються реквізити акцизного складу пересувного, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, а реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, у відповідних рядках документа не зазначаються.

До рядка «Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки» вносяться такі дані – код території згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку.

У клітинках акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0».

ГУ ДПС у Запорізькій області