07-05-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 7.05.24
.jpg)
Який звітний період обирається при створенні декларації в Електронному кабінеті у разі порушення строку її подання?
При створенні звітної податкової декларації (крім звіту з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), яка надсилається через Електронний кабінет до контролюючого органу з порушенням строку подання (так само як при надсиланні з дотриманням строку подання), в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обирається податковий (звітний) період, за який подається така декларація, а саме, звітний рік та в залежності від форми податкової декларації – необхідний звітний період: місяць або квартал або півріччя або 9 місяців (три квартали) або рік.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Абзацом першим пункту 49.2 статті 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
На яку адресу надсилається фізичній особі ППР про сплату земельного податку?
Контролюючі органи надсилають ППР про сплату земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до абзаців другого і третього пункту 45.1 статті 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац десятий пункту 286.1 статті 286 ПКУ).
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерство юстиції України подають щомісяця до 10 числа (у разі наявності технічної можливості – щоденно), а також на запит контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки або ДПС відповідно до пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386, інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший пункту 286.5 статті 286 ПКУ).
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПКУ).
Абзацами першим – шостим пункту 42.4 статті 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які, зокрема, пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому пункту 42.4 статті 42 ПКУ, які, зокрема, подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим, зокрема, платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа, зокрема, платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа, зокрема, платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа, зокрема, платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою), зокрема, платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим пункту 42.4 статті 42 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.
Фізичним особам, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, ППР надсилаються контролюючими органами в електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. При цьому у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку ППР в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання ППР у паперовій формі надсилається за податковою адресою (адресою проживання) фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Чи подає декларацію екологічного податку платник, що отримав дозвіл на викиди в повітря стаціонарними джерелами забруднення, але не здійснював викидів?
Ні, не подає за умови вчасного повідомлення відповідного контролюючого органу про відсутність у суб’єкта господарювання намірів здійснювати викид протягом звітного року та складання заяви про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.
ПКУ передбачено віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.
Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302).
Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (пункт 4 розділу «Загальні питання Порядку). Тобто підставою для отримання дозволу на викиди є наявність у суб’єкта господарювання об’єкта, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші − об’єкта обчислення екологічного податку.
Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ (пункт 250.9 статті 250 ПКУ).
Підставою для виникнення у суб’єкта господарювання податкових зобов’язань з нарахування та сплати податку є наявність об’єкта оподаткування.
Разом з тим суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів та подавати податкові декларації екологічного податку.
За якою ознакою доходу відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку державна допомога у вигляді мікрогрантів на розвиток власного бізнесу?
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів, відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа-підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (пункт 3 Порядку № 738).
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 738 джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам- підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи- підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою- підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Згідно з підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги».
Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Коли необхідно подати Звіт про КІК, якщо платнику продовжено термін подання Декларації, у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо сплачених податків за кордоном?
Якщо контролюючим органом продовжено граничний термін подання Декларації до 31 грудня року наступного за звітним, то фізична особа – контролююча особа зобов’язана подати Звіт одночасно з поданням Декларації та Додатком КІК до неї, до дати такого граничного терміну.
Підпунктом 39 прим. 2.5.2 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.
Відповідно до підпункту 39 прим. 2.5.4 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання Декларації, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» підпункту 39 прим. 2.5.3 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає Декларацію типу «уточнююча». При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (підпункт 39 прим. 2.5.4 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ).
Водночас, відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого підпункту 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 ПКУ якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджувальних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (абзац другий підпункту 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 ПКУ).