06-11-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 6.11.23
.jpg)
Який порядок повернення помилково утриманого ПДФО податковим агентом при нарахуванні доходів, які не оподатковуються, зокрема, якщо громадянин не перебуває у трудових відносинах з податковим агентом?
Оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.
При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.
Відповідно до підпункту ”а” пункту 171.2 статті 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Крім того, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168 статті 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.
Водночас, згідно з підпунктом 169.4.3 пункту 169.4 статті 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Як оподатковуються доходи фізособи – резидента, отримані від продажу протягом року декількох об’єктів: квартири, не отриманої у спадщину, у власності менше 3 років, та другої і наступних квартир, які отримані у спадщину?
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом – платником податку від продажу декількох об’єктів житлової нерухомості:
- квартири, не отриманої у спадщину, у власності менше трьох років (перший продаж) – оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків;
- квартири, отриманої у спадщину (другий продаж) – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;
- квартири, отриманої у спадщину (третій і наступні продажі) – оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Абзацом першим пункту 172.2 статті 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 172.2 статті 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
В якій валюті складається Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за кордон, якщо невикористані кошти повертаються в іноземній валюті?
Звіт складається у національній валюті України за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту. При цьому сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на банківський рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України. Відповідно до пункту 42 розділу VI Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2, резиденти – юридичні особи і фізичні особи-підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Згідно з пунктом 5 розділу IІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації, на які законодавством покладено завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.
Звіт подається підзвітною особою за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239). Разом із Звітом подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
Строки подання Звіту встановлені у підпункті 170.9.3 пункту 170.9 статті 170 ПКУ. При цьому суми невитрачених коштів повертаються платником податку в касу або зараховуються на банківський рахунок підприємства до чи під час подання Звіту.
Пунктом 19 розділу III Інструкції № 59 передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Чи потрібно директору підприємства, який виконує обов’язки касира, отримати додатковий кваліфікований електронний підпис?
У разі якщо на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) буде застосовуватись кваліфікований електронний підпис керівника (директора) юридичної особи, який виконує обов’язки касира, то необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (J/F1391802) з даними сертифіката до електронного ключа, який обрано для застосування в ПРРО.
При цьому, отримувати додатковий кваліфікований електронний підпис для застосування в ПРРО керівнику (директору) юридичної особи в такому випадку не потрібно.
За який період вперше подається декларація з акцизного податку за формою зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414?
Застосування оновленої форми декларації з акцизного податку, з урахуванням змін, внесених Наказом № 414 починається з 01 грудня 2023 року, яка подається за звітний (податковий) період – листопад 2023 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», внесено зміни до форми податкової декларації з акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.
Наказ № 414 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 05.10.2023 (опубліковано в Офіційному віснику України від 05.10.2023 № 81).
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Чи застосовується відповідальність, якщо у рядках 1.1 – 1.5 Додатка 6 до декларації з акцизного податку за однаковим кодом КАТОТТГ проведено помилково розподіл по видам підакцизної продукції за гр. «Вартість», що не вплинув на податкове зобов’язання?
Форма декларації з акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Згідно з пунктом 10 розділу V Порядку № 14 Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (код КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), в такому порядку:
у графі 2 «Вид підакцизних товарів» зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ віднесено до підакцизних;
у графі 3 «Вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» зазначається загальна вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) реалізованих у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків підакцизних товарів, визначених підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ. По рядку 1.5 зазначається вартість зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товарів, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної платником податку (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПКУ під час перевірки контролюючим органом). Такі товари відображаються у розрахунку у звітному періоді, у якому складено документ, що засвідчує зазначені факти;
у графі 4 «Ставка податку (%)» проставляється розмір ставки акцизного податку у відсотках, встановленої підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПКУ для пива, алкогольних напоїв.
Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПКУ для пива, алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків;
у графі 5 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету (грн) (гр. 3 х гр. 4)/100» зазначається сума акцизного податку, що визначається шляхом множення показника графи 3 на показник графи 4 та ділення на 100;
підсумок показників зазначається у рядку «Усього» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 розділу Д Декларації.
Отже, помилковий розподіл по видам підакцизної продукції між рядками 1.1 – 1.5 Додатка 6 за графою «Вартість», за умови, що при цьому код КАТОТТГ залишається незмінним, не вплине на загальну суму податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету (рядок «Усього» графи 5 Додатка 6).
Пунктом 111.1 статті 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як фінансова, адміністративна, кримінальна.
Водночас, главою 11 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» ПКУ не передбачено фінансової відповідальності платників податків при виявленні помилок в податковій звітності, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.
Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (пункт 111.3 статті 111 ПКУ).
Зокрема, статті 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлено, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою статті 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, якщо помилковий розподіл по видам підакцизної продукції між рядками 1.1 – 1.5 Додатка 6 до Декларації за однаковим кодом КАТОТТГ за графою «Вартість» не вплинув на суму податкових зобов’язань, фінансова відповідальність не застосовується.
При цьому, якщо така помилка виникла внаслідок порушення порядку ведення податкового обліку (зокрема, невірного відображення операцій із здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями в декларації з акцизного податку) обліку операцій із здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, то до керівників та інших посадових осіб суб’єкта господарювання застосовується адміністративна відповідальність згідно зі статтею 163 прим. 1 КУпАП.