06-05-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 6.05.24
.jpg)
Як подати через Електронний кабінет Облікову картку за ф. № 1ДР та Заяву за ф. № 5ДР та чи можна отримати РНОКПП в електронному вигляді?
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 ПКУ та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (пункт 1 розділу IX Положення № 822).
Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (підпункт 5 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В електронній формі Облікова картка за ф. № 1ДР подається через розділ «Облікова картка фізичної особи (1ДР)», Заява за ф. № 5ДР через розділ «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.
При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає з переліку контролюючий орган (код та назва), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «4. Додати копії документів». В полі «Назва документу» вибирається із переліку документ, який необхідно приєднати в полі «Файл документу».
При цьому кожен документ має бути збережено окремо. За допомогою опції «+» збільшується кількість рядків для заповнення та приєднання документів (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).
Для збереження Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР необхідно натиснути кнопку «Зберегти», підписати сформований документ кваліфікованим електронним підписом та направити до контролюючого органу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу через Електронний кабінет (пункт 8 розділу VII Положення № 822).
Пунктом 9 розділу VII Положення № 822 визначено, що для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.
Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі реєстраційний номер облікової картки платника податків, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, вважається недійсним.
Разом з тим, відсутність у громадян електронного документа, що посвідчує особу, як складової інфраструктури електронної ідентифікації, ускладнює процес переходу до видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді. З цієї причини відсутній механізм запровадження надання цієї послуги в електронному вигляді, оскільки при видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, необхідно безпосередньо перевірити оригінал документа, що посвідчує особу, та встановити факт, що документ є дійсним, і не закінчено його термін тощо.
Як знятися з податкового обліку юридичній особі, місцем реєстрації якої є тимчасово окупована територія?
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб визначений:
як платників податків - стаття 67 глави 6 розділу ІІ ПКУ та розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588;
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - стаття 5 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та розділами IV-V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162.
Підставою початку проведення заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платників податків та платників єдиного внеску, відповідно до пункту 11.5 розділу ХІ Порядку № 1588, пункту 1 розділу IV та пункту 1 розділу V Порядку № 1162, є:
заява за ф. № 8-ОПП, заява за ф. № 7-ЄСВ та копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії, подані юридичною особою, для якої законом установлені особливості її державної реєстрації та відомості щодо якої не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань;
відомості з ЄДР про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи, на яку поширюється дія Закону України від 15.05.2003 № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
відомості з ЄДР чи Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
судові рішення або відомості з ЄДР, інша інформація щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків;
порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
Заяви за формою № 8-ОПП, формою № 7-ЄСВ та копії документів, можуть бути подані до контролюючого органу в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».
Платник єдиного внеску може не подавати заяву за формою № 7-ЄСВ та документи, визначені цим пунктом, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розділу ХІ Порядку № 1588. У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком № 1588 (абзац шостий пункту 1 розділу V Порядку № 1162).
За результатами проведення відповідних заходів податкового контролю, згідно з пунктом 11.10 розділу ХІ Порядку № 1588 та пунктом 4 розділу IV Порядку № 1162, до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості:
про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП;
відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ;
про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ та статті 5 Закону № 2646 проводяться документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення) та припинення юридичної особи.
Платник податків має забезпечити остаточні розрахунки з податків, зборів, єдиного внеску, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, подати до контролюючих органів у порядку, встановленому ПКУ та Законом № 2464, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, єдиного внеску, та виконати інші обов’язки платника податків та платника єдиного внеску.
Слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та наказу ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» виконання окремих повноважень, передбачених положеннями про територіальні органи, в роботі яких встановлений простой, тимчасово закріплено за іншими територіальними органами ДПС.
Так, наприклад, повноваження в частині зняття з обліку платників податків та платників єдиного внеску окремих територіальних органів тимчасово закріплені за іншими територіальними органами, про що повідомлено на офіційному вебпорталі ДПС.
Інформацію щодо виконання повноважень та комунікації з територіальними органами ДПС можна знайти за посиланням: https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/teritorialni-organi/, вибравши конкретний територіальний орган.
Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи або подання заяви за ф. № 8-ОПП, ф. № 7-ЄСВ та копії розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії, процедури та дії по зняттю з податкового обліку юридичних осіб, місцем реєстрації яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, проводяться контролюючим органом за основним місцем обліку платників податків або органом, за яким відповідно до Наказу № 173 на час дії воєнного стану закріплено виконання окремих повноважень, пов’язаних із зняттям з обліку платників податків та платників єдиного внеску.
При цьому юридична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків, зборів, єдиного внеску, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, подати до контролюючих органів у порядку, встановленому ПКУ та Законом № 2464, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, єдиного внеску, та виконати інші обов’язки платника податків та платника єдиного внеску.
Чи є платником екологічного податку платник, який зберігає пальне у ємностях у своїх приміщеннях або територіях?
Так, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку і має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
ПКУ передбачено віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.
Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302).
Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (пункт 4 розділу «Загальні питання» Порядку).
Відповідно до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» джерела викиду поділяються на неорганізовані та організовані стаціонарні джерела викиду.
Неорганізоване стаціонарне джерело викиду − джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші (стаття 1 Закону № 2707).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема:
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (стаття 10 Закону № 2707). Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (пункт 250.12 статті 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).
При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.
Суми екологічного податку обчислюються платниками екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екологічного податку за формулою, наведеною у пункт 249.3 статті 249 ПКУ.
Ставки екологічного податку затверджені статтею 243 ПКУ.
В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?
Згідно з пунктом 93.1 статті 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 ПКУ);
визнання податкового боргу безнадійним (підпункт 93.1.2 пункту 93.1 статті 93 ПКУ);
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт 93.1.3 пункту 93.1 статті 93 ПКУ);
отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (підпункт 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 ПКУ);
отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (підпункт 93.1.6 пункту 93.1 статті 93 ПКУ).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 статті 93 ПКУ (пункт 93.2 статті 93 ПКУ).
У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 ПКУ таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу (пункт 93.4 статті 93 ПКУ).
У разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення податкового боргу покупцем об’єкта приватизації (пункт 93.5 статті 93 ПКУ).
Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС та який порядок отримання?
Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена статтею 32 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини п’ятої статті 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.
Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа- підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.
З переліком документів необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції « » застосунку «Дія»).