05-06-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 5.06.24
.jpg)
Чи потрібно подавати уточнюючу декларацію про доходи, якщо ФОП на загальній системі оподаткування зазначив податкові зобов’язання неправильно?
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім, обмежень визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 ПКУ).
Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичної особи- підприємця при самостійному виявленні помилок здійснюється у розділі VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41643
Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді у разі тимчасової відсутності директора?
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ (пункт 42.6 статті 42 глави 1 розділу ІІ ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).
Пунктом 48.5 статті 48 глави 2 розділу ІІ ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 глави 2 розділу ІІ ПКУ).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
Керівник зобов’язаний для надання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на електронні документи при їх передачі до контролюючого органу використовувати особистий ключ, кваліфікований сертифікат якого надано керівником до контролюючого органу першим будь-яким електронним документом або повідомленням про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 1 розділу ІІІ Порядку).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий пункту 42.6 статті 42 глави 1 розділу ІІ ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку).
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (пункт 4 розділу ІІІ Порядку).
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених пунктом 42.6 статті 42 ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, у разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронні підписи посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:
першим – головного бухгалтера;
другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;
третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).
Слід зазначити, що у разі завершення строку чинності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»/«Бухгалтер», така особа втрачає право підпису електронних документів.
У разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41639
Які можуть бути підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ?
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 статті 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» пункту 184.1 статті 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації
якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (пункт 184.4 статті 184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (пункт 184.10 статті 184 ПКУ).
Більше інформації: http://10.80.130.130/main/bz/view/?src=ques&id=35001
Чи оподатковуються ПДФО кошти, виплачені працівнику за придбані ним товари для потреб підприємства – працедавця за рахунок власних коштів, якщо підприємство не видавало кошти під звіт?
Відповідно до підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПКУ працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю.
Згідно з статтею 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника, зокрема, про місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи; права та обов’язки, умови праці (стаття 29 КЗпП).
При цьому, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 КЗпП).
Водночас, статтею 31 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Отже, у разі, якщо придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, чи видані – кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовуються роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 ПКУ (підпункт 165.1.11 пункту 165. 1 статті 165 ПКУ).
Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 ПКУ (підпункт 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПКУ); інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).
Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено пунктом 170.9 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту «б» підпункту 170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.3 пункту 170.9 статті 170 ПКУ строку, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.
Враховуючи викладене, якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за рахунок власних коштів у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за придбані товари (роботи, послуги) не є доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, за умови підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат.
Водночас, якщо придбання товарів (робіт, послуг), яке здійснюється працівником на користь роботодавця за рахунок власних коштів, не пов’язано з виконанням трудової функції таким працівником, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги) включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Більше інформації: http://10.80.130.130/main/bz/view/?src=ques&id=40099
В якому вигляді подається остання декларація з податку на прибуток підприємств?
Згідно з пунктом 49.3 статті 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів.
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (пункт 49.4 статті 49 ПКУ).
Відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Згідно з частиною сьомою статті 111 Цивільного кодексу для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Згідно з пунктом 137.4 статті 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім особливостей, визначених підпунктами 137.4.1 – 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 ПКУ.
Так, зокрема, якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (підпункт 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 ПКУ).
Частиною третьою статті 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
Платник податку на прибуток підприємств, який подає останню (ліквідаційну) Декларацію, у полі 10 «Особливі відмітки» заголовної частини Декларації проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».
Більше інформації: http://10.80.130.130/main/bz/view/?src=ques&id=38387