05-04-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 5.04.24
.jpg)
Коли в розділі «Реєстраційні дані» Електронного кабінету відображається дата взяття на облік фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність?
За загальними правилами та у разі відсутності підстав для відмови у взятті на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, взяття на облік в контролюючих органах здійснюється у день прийняття заяви за ф. № 5-ОПП (пункт 65.5 статті 65 ПКУ та підпункт 3 пункту 6.7 розділу VI Порядку № 1588).
Відповідно до абзаців першого і тринадцятого пункт 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійсненням податкового контролю.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС.
Розділ «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість перегляду платником інформації щодо його реєстраційних даних, в тому числі інформації стосовно дати взяття на облік самозайнятої особи.
Відповідно до пункту 65.3 статті 65 ПКУ та підпункту 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність зобов’язана подати до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588);
копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку № 1588.
Відповідно до пункту 65.4 статті 65 ПКУ та підпункту 3 пункту 6.7 розділу VI Порядку № 1588 контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:
наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
коли документи подані за неналежним місцем обліку;
коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Який порядок проведення через РРО коштів, якщо аванс отримано на поточний рахунок, а залишок коштів вноситься протягом декількох днів в готівковій формі?
Відповідно до порядку проведення розрахунків, встановленого статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.
У разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону № 265 та супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
При продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Також, тут може бути зазначений і будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Поряд із цим, відповідно до пільги встановленої пунктом 2 статті 9 Закону № 265, сама по собі операція із приймання продавцем авансу за товар (послуги), із використанням реквізитів його поточного рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, в межах якої не відбувається відпуск товару, та за умови, що покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО, оскільки така оплата буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
Водночас, сума такого авансу у подальшому має бути відображена у першому фіскальному касовому чеку, за яким приймається чергова сплата із застосуванням РРО/ПРРО, або відбувається відпуск товару.
З 27 березня діють нові довідники податкових пільг
ДПС оприлюднила нові довідники пільг станом на 27.03.2024 року, а саме:
Довідник № 123/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
Довідник № 123/2 інших податкових пільг.
У Довідниках наведено перелік пільг із зазначенням кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, з плати за землю, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, акцизного податку, місцевих податків та зборів.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Чи потрібен розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту?
Після вивезення товарів за межі митної території України, яке підтверджене відповідною митною декларацією, розрахунок коригування до податкової накладної, складеної виходячи з договірної вартості, зазначеної у такій митній декларації, складається у випадку зміни митної вартості вивезеного товару на підставі аркуша коригування до такої митної декларації. Якщо аркуш коригування до митної декларації не оформлюється, то розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, не складається.
Разом з тим, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин при здійсненні платником податку господарських операцій повинен розглядатися за умови чіткої ідентифікаціїї усіх обставин здійснення таких операцій (зокрема, в частині умов, за яких відбувалася зміна компенсації вартості вивезених у митному режимі експорту товарів).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Пунктом 189.17 статті 189 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Частиною першою статті 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При цьому, згідно з частиною першою статті 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МКУ; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Згідно з частиною сьомою статті 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, згідно з пунктом 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.
Як в додатку 4ДФ до Розрахунку відображаються доходи особи від продажу власної продукції тваринництва?
Доходи, отримані фізичною особою від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, незалежно від їх розміру відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 за ознакою доходу «179», при цьому у графах 4а, 4, 5 та 5а проставляються нулі.
Фізична особа самостійно нараховує і сплачує податок у річній податковій декларації, якщо сума такого отриманого доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, та не підтверджується Довідкою.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПКУ, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).
Відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (далі – 50 розмірів мінімальної заробітної плати). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.