05-02-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 5.02.24
.jpg)
Як діяти платнику ПДВ, у випадку зупинення реєстрації податкової накладної, якщо первинні документи залишились на території бойових дій?
Якщо платником ПДВ, який може виконувати свій податковий обов’язок, було направлено на реєстрацію податкову накладну і її реєстрацію зупинено, а первинні документи залишились на території активних бойових дій та/або знищені, то необхідно подати до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначити: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Якщо у платника ПДВ відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, то він може протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні подати копії документів та письмові пояснення до контролюючого органу, та/або у довільній формі повідомлення про неможливість вивезення/та або знищення первинних документів.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (Порядок № 520).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
При цьому пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що строки подання письмових пояснень та копій документів платником податків до контролюючого органу становить 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 225, підставами неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) серед іншого є неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації та/або використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків або неможливе у зв’язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225 визначено правила, які застосовуються до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Заява має містити:
повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
податкову адресу платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається заява;
дату подання заяви;
чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
які саме податкові обов’язки не мав/не має можливості виконати платник податків;
інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації;
підписи платника податку – фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків – фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок разом із документом, що підтверджує таку особу.
Відповідно абзацу другого пункту 4 розділу ІІ Порядку № 225 у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок визначено у розділу ІІІ Порядку № 225.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, зобов’язані повідомити, контролюючий орган про відновлення можливості виконання платником податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, податкового обов’язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, шляхом подання повідомлення довільної форми у порядку, передбаченому пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 225.
Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
У разі відмови у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
За яким ідентифікатором форми подається декларація з податку на прибуток підприємств за 2023 рік?
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, зтверджені наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.10.2023 № 572) з додатками за ідентифікаторами форм:
J0100125 – для юридичних осіб;
F0100725 – для фізичних осіб;
J0100925 – для інститутів спільного інвестування;
J0100525 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
Чи мають право на податкову соціальну пільгу та у якому розмірі батьки, які мають двох дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю?
Платник податку на доходи фізичних осіб при додержанні всіх вимог статті 169 ПКУ має право на застосування двох пільг: на дитину віком до 18 років, яка не є особою з інвалідністю, – 100 відсотків пільги, що у 2024 році становить 1514,00 грн., та на дитину з інвалідністю – 150 відсотків пільги, що у 2024 році становить 2271,00 гривні.
Відповідно до підпункту 169.2.1 та підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Згідно з статтею 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2024 році – 1514,00 грн.), на кожну таку дитину.
При цьому, на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2024 році – 2271,00 грн.), мають право платники податку, які утримують дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
Відповідно до підпункту 169.3.1 пункту 169.3 статті 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 статті 169 ПКУ, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого підпунктом «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).
Чи може платник переглянути в Електронному кабінеті інформацію щодо осіб, яким, шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F(J)1391103, делеговано право підпису електронних документів?
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (пункт 42.6 статті 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (ідентифікатор форми F/J 1391103).
Для отримання інформації щодо відповідальних осіб, яким, шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F/J 1391103, делеговано право підпису електронних документів, платнику податків необхідно подати до контролюючого Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1391501).
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість створення заяв та запитів для отримання інформації, в тому числі Запиту.
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати до контролюючого органу.
Відповідь на запит (витяг щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1491501)) можна переглянути у вкладці «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Крім того, розділ «Дані про уповноважених осіб» меню «Налаштування» містить інформацію стосовно осіб, яким делеговано право підпису електронних документів.
Чи потрібно податковому агенту відображати у розділі ІІІ додатка 4ДФ до Розрахунку дохід у вигляді небюджетного гранту, виплачений платнику єдиного податку - ФОП?
У розумінні ПКУ податковий агент, який нараховує та виплачує дохід, подає Розрахунок. При цьому розділ ІІІ «Розгорнута інформація про бюджетний грант» форми 4ДФ до Розрахунку заповнюється податковим агентом, який виплачує бюджетний грант.
Згідно з підпунктом 1 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту168.1 статті 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.