04-08-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 4.08.2023
Як заповнюється поле «Дата призначення» ф. № 1-ОПП, якщо керівник є відповідальним за ведення бухгалтерського обліку після звільнення головного бухгалтера?
У разі відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера до контролюючого органу подається заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про керівника підприємства.
У полі «Дата призначення» заяви за формою № 1-ОПП має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.
Статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог Закону № 996 обирає форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Відповідно до пункту 66.4 статті 66 ПКУ та пункту 9.3 розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку (необхідне підкреслити)». При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за формою № 1-ОПП та інформація про засновників не подається.
ЗАКОН № 3219: Як бути суб’єктам господарювання, які в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, перейшли на здійснення діяльності, яка є забороненою для платників єдиного податку?
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» передбачено, що платники, які після припинення дії спрощеної системи з особливостями оподаткування автоматично або самостійно відмовляться від використання спрощеної системи з особливостями оподаткування, повинні до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем в якому відбулось повернення (до 1 вересня 2023 року), виконати вимоги щодо приведення здійснюваних видів господарської діяльності у відповідність до видів діяльності, дозволених пунктами 291.5 та 291.5-1 статті 291 ПКУ. (Абзац другий підпункту 9-1.4.2 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Більш детально за покликанням: https://tax.gov.ua/data/material/000/578/694703/InfoList4_2023.pdf
Коли у продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ при продажу нерухомого майна, якщо дата переходу права власності на таку нерухомість та дата оплати за неї різні?
У продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Які строки оскарження в суді повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу?
Строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПКУ.
Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (пункт 56.18 і пункт 56.19 статті 56 ПКУ), то відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме пункту 56.18 статті 56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).
У яких випадках податкова звітність вважається прийнятою?
Відповідно до пункту 49.9 статті 49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог статті 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (підпункт 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 ПКУ);
у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 статті 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених пунктом 49.9 статті 49 ПКУ, не надсилає його платнику податків у встановлений статтею 49 ПКУ строк (підпункт 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 ПКУ).
Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО».