04-07-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 4.07.24

 Чи передбачена відповідальність у разі несплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів в період дії карантину та воєнного стану?

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначені пунктом 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 ПКУ (підпункт 57.1 прим. 1.1 пункту 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого підпункту 57.1 прим. 1.2 пункту 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ, крім випадків передбачених підпунктом 57.1 прим. 1.3 пункту 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 ПКУ – 18 відсотків. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Авансовий внесок з податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати – «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів). Наявна переплата з податку на прибуток підприємств не враховується в оплату авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною статтею 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена статтею 136 ПКУ базова (основна) ставка.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1 прим. 1.5 пункту 57.1 прим. 1 стаття 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 ПКУ, або міжнародних договорів України.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

Отже, сума авансового внеску при виплаті дивідендів нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, відображається в рядку 22 Декларації. Слід зазначити, що задекларована сума податкового та/або грошового зобов’язання, яка зазначена у Декларації або уточнюючому розрахунку до такої Декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ, вважається узгодженою.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 статті 124 ПКУ.

Поряд з тим, відповідно до пункту 125 прим. 1.1 статті 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (пункт 125 прим. 1.2 статті 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені пунктом 125 прим. 1.2 статті 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (пункт 125 прим. 1.3 статті 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені пунктом 125 прим. 1.2 статті 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (пункт 125 прим. 1.4 статті 125 прим. 1 ПКУ).

Отже, за не сплату узгодженої суми грошових зобов’язань – суми авансового внеску при виплаті дивідендів нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 статті 124 ПКУ.

Крім цього, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений пунктом 125 прим. 1.1 статті 125 прим. 1 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (пункт 137.3 статті 137 ПКУ).

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до пункту 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» пункт 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ викладено в такій редакції, зокрема, доповнено абзацом 18 такого змісту:

 «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності.

 При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» набрав чинності 27.05.2022.

Таким чином, за порушення, які визначені статтею 124 та статтею 125 прим. 1 ПКУ, допущені у зазначеному періоді дії карантину (01.03.2020 – 27.05.2022), штрафні санкції не застосовуються.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

                          подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий-травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

                         строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Зміни внесені Законом № 2836 до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником обов’язків у випадках та за умов, передбачених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено звільнення від відповідальності платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки у період дії воєнного стану в Україні, зокрема щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток), визначених податковим законодавством у підпункті 57.1 прим. 1.2 пункту 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ.

Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом № 2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 57.1 прим. 1.2 пункту 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язаний нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів. Тобто, не по граничному строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, а до/або одночасно з виплатою дивідендів. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1 прим. 1 статті 57 ПКУ, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток передбачена статтею 125 прим. 1 ПКУ.

Отже, починаючи з 27.05.2022 та у період дії воєнного стану в Україні платники податків не звільняються від відповідальності щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток) та від застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених статтею 125 прим. 1 ПКУ.

Враховуючи викладене, до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені статтею 125 прим. 1 ПКУ.

Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41715

 

 

Як складається та який термін надання до органу ДПС ліквідаційного балансу юридичної особи?

Відповідно до частини першої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (абзац другий частини сьомої статті 111 ЦКУ).

Згідно з частиною першою статті 8 розділу ІІІ Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя статті 13 розділу IV Закону № 996).

Частиною п’ятою статті 14 розділу IV Закону № 996 визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом № 996, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

Відповідно до частини восьмої статті 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п’ята статті 105 ЦКУ).

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує ліквідаційний баланс та забезпечує його подання до податкового органу (частина одинадцята статті 111 ЦКУ).

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина дванадцята статті 111 ЦКУ).

Отже, до зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційною комісією або ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс, після його затвердження ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34131

 

 

Чи можна отримати копії першої та другої квитанцій про надсилання електронних документів та за який період?

Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Відповідно до пункту 42. прим. 1.1 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з пунктом 42.5 статті 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34132

 

 

Який орган ДПС забезпечує вручення платнику ППР, якщо фактичною перевіркою встановлено порушення законодавства не за основним місцем обліку?

Пунктом 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, та статтею 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів, визначених підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статі 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ).

Згідно з абзацами першим і другим пункту 86.5 статті 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 86.8 статті 86 ПКУ визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому статтею 86 ПКУ, ППР приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 статті 86 ПКУ.

ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПКУ (абзац перший підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПКУ).

Особливості розгляду заперечень та прийняття ППР за матеріалами фактичних перевірок викладені в підпункті 1.6.3.4 пункту 1.6.3 пункту 1.6 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470.

Так, у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, територіальний орган ДПС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє системою електронного документообігу його електронну копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) і відповідні матеріали у паперовій формі (абзац другий підпункту 1.6.3.4 пункту 1.6.3 пункту 1.6 розділу І Методичних рекомендацій № 470).

Абзацами п’ятим – сьомим підпункту 1.6.3.4 пункту 1.6.3 пункту 1.6 розділу І Методичних рекомендацій № 470 встановлено, що копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в територіальному органі ДПС/структурному підрозділі апарату ДПС, який проводив перевірку.

У разі встановлення за результатами фактичної перевірки порушень законодавства керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДПС за основним місцем обліку зазначеного платника податків забезпечує прийняття та вручення такому платнику ППР у порядку та терміни, визначені законодавством.

У разі отримання територіальним органом ДПС, який здійснював (очолював) фактичну перевірку, заперечень платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, він у той же день інформує про це системою електронного документообігу відповідний територіальний орган ДПС, якому для прийняття ППР направлені матеріали перевірки, а також забезпечує своєчасний розгляд заперечень платника податків та надсилання за його результатами платнику податків відповіді, а її копії – відповідному територіальному органу ДПС.

Таким чином, якщо встановлено порушення законодавства за результатами фактичної перевірки діяльності платника податків не за основним місцем обліку, то керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника податків забезпечує прийняття ППР, яке вручається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6 Постанови КМУ від 2 червня 2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР рішення про застосування фінансових санкцій, за порушення вимог Закону № 481 приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41140

 

 

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті?

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».

Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

 Для здійснення входу до приватної частини Електронного кабінету за допомогою Дія.Підпис необхідно:

         у вікні «Вхід до особистого кабінету» обрати вкладку «Дія.Підпис»;

         натиснути «Отримати код» та відсканувати згенерований QR-код;

         у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».

Також, здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету за допомогою Дія.Підпис можна скориставшись вкладкою «Хмарне сховище» у вікні «Вхід до особистого кабінету». З випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис», натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код. Після чого, у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».

Для підписання електронного документа за допомогою Дія.Підпис необхідно:

         обрати збережений електронний документ та натиснути «Підписати»;

         у вікні «Підпис документа» обрати вкладку «Хмарне сховище»;

         з випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис»;

         натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код;

         у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41324

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області