30-06-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 30.06.23
.jpg)
Чи видається ФОП, який одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, довідка № 34-ОПП та довідка № 12-ОПП у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?
Відповідно до норм статті 65 ПКУ, взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 видається платникам податків, відомості щодо яких не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, в довідці за ф. № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа- підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа-підприємець, адвокат».
Якщо фізична особа-підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи- підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.
Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588), копію документу, який підтверджу припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку за ф. № 34-ОПП. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (додаток 17 до Порядку № 1588) у такому випадку не видається, оскільки фізична особа продовжує перебувати на обліку в контролюючих органах, як фізична особа-підприємець.
Які дії суб’єкта господарювання у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт?
У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;
- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J/F 1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;
- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація викраденого/втраченого ПРРО скасовується. Для відновлення проведення розрахункових операцій необхідно зареєструвати новий ПРРО, якому у встановленому порядку буде присвоєно фіскальний номер.
Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство перерахувало кошти із зарплати на навчання його дитини, але у квитанції як «Платник» вказано підприємство, а в «Призначенні платежу» – прізвище працівника?
Довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.
Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункт 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).
У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог пункту 41 глави ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Застосування резервного РРО при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним
Суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).
Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048.
Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Чи можна повернути кошти, сплачені за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, якщо така ліцензія не видавались податковим органом?
Для повернення коштів, сплачених за ліцензії, якщо такі ліцензії не видавались контролюючим органом, суб’єкт господарювання повинен подати заяву про повернення коштів, копію платіжної інструкції на перерахування плати за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг та, за наявності, копію рішення про відмову у видачі ліцензії.
Статтями 3 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) встановлено, що ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального (далі – ліцензії) видаються за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) до якої додаються визначені Законом № 481 документи.
Згідно зі статтею 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.
Ліцензії або рішення про відмову у їх видачі видаються заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, у терміни, встановлені Законом № 481. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань передбачені статтею 43 ПКУ.
Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункт 43.4 статті 43 ПКУ).
Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику(пункт 43.5 статті 43 ПКУ).
Яким чином заповнюється колонка 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)» розділу І додатка до декларації з туристичного збору?
Відповідно до підпункту 268.3.1 пункту 268.3 статті 268 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотків – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 ПКУ (підпункт 268.4.1 пункту 268.4 статті 268 ПКУ).
Форма податкової декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403), передбачає заповнення додатка «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору», який є її невід’ємною частиною, в тому числі колонки 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)» розділу І «Розрахунок податкових зобов’язань».
Згідно з приміткою 6 інформації до Додатка у колонці 3 зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період. Людино-доба – день, проведений особою в місці проживання (ночівлі).
При цьому, відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, місце (ліжко-місце) – частина площі номера з ліжком, постільною білизною, рушниками та іншим інвентарем відповідно до категорії готелю, призначена та придатна для проживання однієї особи.
Таким чином, при заповненні колонки 3 Додатка до Декларації зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період по всіх місцях (ліжко-місцях) у розрізі внутрішнього та в’їзного туризму (без врахування осіб, які не є платниками туристичного збору згідно з підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ, та надали копії відповідних документів, що підтверджують їх належність до кола осіб, визначених підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ).
Водночас, у разі погодинного розміщення туристичний збір розраховується для кожного проживаючого (платника туристичного збору) з базою оподаткування – одна доба.