30-04-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 30.04.24
.jpg)
Чи звільняється від відповідальності платник податку на прибуток за неподання до 10 червня 2024 року річної фінзвітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом?
Платник податку на прибуток звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ, за неподання до 10 червня 2022, 2023, 2024 років річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Згідно з пунктом 46.2 статті 46 ПКУ платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, зокрема, внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ та встановлено, що вони застосовуються починаючи з 27.05.2022.
Так, згідно з абзацами двадцять четвертим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Де на вебпорталі ДПС можна знайти інформацію стосовно бізнес-партнерів?
На офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).
У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
При цьому відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
Коли вимога про сплату боргу по єдиному внеску вважається відкликаною?
Відповідно до пункту 6 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства (вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі);
контролюючий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження (вимога вважається відкликаною з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки));
вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом (вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили);
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 «Заходи впливу та стягнення» або іншими положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в порядку, визначеному пунктами 9 – 11 розділу VІ Інструкції № 449 (вимога вважається відкликаною у день прийняття контролюючим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону № 2464);
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі (вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства).
Як проводити розрахунки через РРО у разі продажу товарів з частковою оплатою, у тому числі, при оплаті з розстроченням платежу?
При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний касовий чек на кожну частину розрахунку за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.
За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі IBAN) реєстратор розрахункових операцій/програмний реєстратор розрахункових операцій може не застосовуватись.
У разі застосування різних способів розрахунків, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального касового чека саме на приймання готівки (при цьому чек має включати в себе раніше отриману суму оплати).
У ПРРО від ДПС надано користувачу можливість, після виконання дії «Сформувати чек», обрати відповідний вид оплати за товар (послугу). У вікні «Умови оплати» користувач обирає вид оплати за товар (послугу): передплата, чергова сплата, остаточний розрахунок, тощо.
При обранні виду оплати «Передплата» зазначається інформація про суму часткової оплати, яку буде отримано за товар (послугу).
При обранні оплати «Чергова сплата» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму чергової сплати у гривневому еквіваленті, яку буде отримано за товар (послугу), фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
При обранні виду оплати «Остаточний розрахунок» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму остаточного розрахунку, фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
Чи звільняються платники від відповідальності за вчинення податкових правопорушень внаслідок обставин непереборної сили?
Фінансова відповідальність за вчинення платником податків податкових правопорушень визначена главою 11 розділу II «Відповідальність» ПКУ.
Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених ПКУ (пункт 112.1 статті 112 ПКУ).
Підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ визначено, що обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14 прим. 1 Закону № 671).
Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого ПКУ, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності (пункт 112.6 статті 112 ПКУ).
Слід зазначити, що згідно з пунктом 101.5 статті 101 ПКУ контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220.
Під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПКУ).