28-05-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 28.05.24


Чи може фізична особа отримати довідку про отримання доходів за період здійснення підприємницької діяльності?

Фізична особа може отримати довідку про отримання доходів за період здійснення підприємницької діяльності та сплату з таких доходів податків у контролюючому органі за місцем її податкової адреси.

При цьому звертаємо увагу, що термін зберігання облікових справ платників податків і зборів 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 177.5 статті 177 та пунктом 296.4 статті 296 ПКУ передбачено, що фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (пункт 296.8 статті 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (пункт 45.1 статті 45 ПКУ).

Підставою для надання фізичній особі-підприємцю довідки про доходи від здійснення нею підприємницької діяльності є подання до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи платниками на загальній системі оподаткування та декларації платника єдиного податку підприємцями на спрощеній системі оподаткування (стаття 177 та стаття 296 ПКУ).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів.

Відповідно до статті 291 розділу І Переліку облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Особові рахунки платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років (стаття 292 розділу І Переліку).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41623

 

 

Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску, у зв’язку із створенням нового робочого місця?

Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено Порядком компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця, та Порядком компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2023 року № 338.

Відповідно до пункту 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:

         створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

         протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених пунктом 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Згідно з пунктом 2 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.

Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (пункт 3 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).

Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного) (пункт 4 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).

Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років (пункт 6 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).

Пунктом 9 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, зокрема передбачено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 (припинення трудового договору за угодою сторін) або пунктом 1 частини першої статті 40 (розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) Кодексу законів про працю України, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.

Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів.

Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41603

 

 

Чи може суб’єкт господарювання зареєструвати та використовувати на одній господарській одиниці два ПРРО?

Програмний реєстратор розрахункових операцій реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (J/F1391802)).

Використовувати два ПРРО можна почергово тільки одним касиром.

Для одночасного використання двох ПРРО суб’єкту господарювання, у тому числі фізичній особі-підприємцю – платнику єдиного податку – касиру, необхідно реєструвати для кожної каси окремий ключ.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41591

 

 

Чи повинні релігійні організації сплачувати земельний податок за ділянки, які не підлягають оподаткуванню, але надаються в оренду?

Релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та які використовують земельні ділянки, які перебувають у власності та/або у володінні на праві постійного користування, що відповідають вимогам підпункту 283.1.8 пункту 283.1 статті 283 ПКУ, у разі надання в оренду таких земельних ділянок або розташованих на них окремих будівель, споруд (їх частин), повинні сплачувати земельний податок на загальних підставах за площі ділянок, що надаються в оренду, або за площі, на яких розташовані надані в оренду окремі будівлі (їх частини).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено статтею 283 ПКУ.

Зокрема, земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (підпункт 283.1.8 пункту 283.1 статті 283 ПКУ).

Пунктом 284.3 статті 283 ПКУ передбачено, що якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Згідно з пунктом 287.7 статті 287 ПКУ у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами земельний податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41591

 

 

До якого податкового органу платники акцизного податку з реалізації пального подають декларацію з акцизного податку та сплачують податок у разі зміни місцезнаходження?

У разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, подання декларації з акцизного податку та сплата акцизного податку здійснюється за місцем попередньої реєстрації платником акцизного податку до закінчення поточного бюджетного періоду, а починаючи з 01 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб- підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (стаття 3 БКУ).

Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Пунктом 10.10 розділу Х Порядку № 1588 визначено, що зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Платник податків, який згідно з пунктом 10.2 розділу Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою (пункт 10.13 розділу X Порядку № 1588).

Згідно з пунктом 10.2 розділу Х Порядку № 1588 у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

              із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

              до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41599

 

ГУ ДПС у Запорізькій області