27-10-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 27.10.23
.jpg)
Чи зупиняється після 01.08.2023 перебіг строку, передбаченого для включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН та до 01.01.2022 не включеної до податкового кредиту, якщо 1095 день з дати складення накладної припадає на воєнний стан?
Строки на включення до податкового кредиту сум ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України, (зокрема, строки, встановлені пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), зупинялися до 01.08.2023. Починаючи з 01.08.2023 перебіг таких строків відновлено.
Відповідно до пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (у тому числі строків формування податкового кредиту), крім окремих строків, визначених цим підпунктом.
Чи необхідно суб’єкту господарювання, що здійснює розрахунки через РРО, відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?
Згідно зі статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Пунктом 5 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, визначено, що ведення Реєстру РРО забезпечує Державна податкова служба України.
Реєстр РРО або зміни до нього оприлюднюються у 10-денний строк після їх затвердження Державною податковою службою України на її вебпорталі та у визначених нею друкованих засобах масової інформації (пункт 10 Положення № 1315).
У Реєстрі РРО наявні моделі РРО, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір.
Водночас, в програмному забезпеченні «ПРРО ДПС», яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізована функція програмування туристичного збору.
При цьому, інші виробники (комерційні) програмних забезпечень можуть забезпечувати таку функцію.
Як нараховується пеня у випадку адміністративного або судового оскарження ППР, якщо рішення прийнято на користь органу ДПС?
Абзацом першим пункту 1 підрозділу 3 розділу V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 визначено, що не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику, зокрема, податкового повідомлення-рішення (ППР) або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
ППР, прийняті контролюючим органом, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.8 статті 56 ПКУ контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) або надати йому під розписку.
При цьому керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 статті 56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 статті 56 ПКУ (пункт 56.9 статті 56 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначено статтею 129 ПКУ.
Так, відповідно до підпунктів 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в ППР згідно із ПКУ;
при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань у розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються під час розрахунку суми пені в інтегрованій картці платника (абзац другий пункту 1 підрозділу 3 розділу V Порядку № 5).
До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках (абзац четвертий пункту 1 підрозділу 3 розділу V Порядку № 5).
Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПКУ закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.
Підпунктом 129.3.4 прим. 1 пункту 129.3 статті 129 ПКУ визначено, що нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, по день закінчення.
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший пункту 129.4 статті 129 ПКУ).
На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного, зокрема, підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий пункт 129.4 статті 129 ПКУ).
Отже, у разі якщо за результатами адміністративного та/або судового оскарження ППР прийнято рішення на користь органу ДПС (сума грошового зобов’язання у повному обсязі підтверджується), пеня нараховується контролюючим органом (враховуючи період адміністративного та/або судового оскарження), з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний календарний день:
прострочення сплати грошового зобов’язання (крім заниженої суми податкового зобов’язання) за період починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в ППР, по день погашення (включно);
заниження податкового зобов’язання на суму заниженого податкового зобов’язання, визначеного в ППР, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
При цьому у разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ПКУ, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження (пункт 130.1 статті 130 ПКУ).
Чи має право на податкову соціальну пільгу особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати?
Фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог підпунктом 169.1 статті 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.
Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у пункті 169.1 статті 169 ПКУ.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (підпункт 169.2.1 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (підпункт 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Як оподатковується благодійна допомога, яка надається ВПО благодійниками – резидентами?
Якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому підпункту «а», абзаці четвертому «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених підпунктом 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 ПКУ та пункту 25 і пункту 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом України від 5 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь, зокрема:
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий підпункту «а» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу);
фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий підпункту «а» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується пунктом 170.7 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту «в» підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення підпункту «в» підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (пункт 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Крім того, підпунктом 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:
платникам податку, визначеним, абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (пункт 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.