Чи може платник податків подати заяву про повернення з бюджету помилково сплаченої суми податку через Електронний кабінет?

     Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60.

     Для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».

     Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет.

     У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

     Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.

     Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.

     Під час використання сервісу «Е-повернення» повернення та/або перерахування платникам помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені здійснюється в найкоротші терміни.

Декларування – 2022: Отримав інвестиційні доходи? Задекларуй!

Фізична особа, яка отримала дохід від операцій з інвестиційними активами у минулому році, як на території України, так і за її межами, має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Одночасно звертаємо увагу, що згідно з Податковим кодексом України не включається до оподатковуваного доходу та не декларується дохід від операцій з акціями (іншими корпоративними правами) отриманих платником в процесі приватизації та інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України (п.п.165.1.40 та 165.1.52 ПКУ).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми підтверджених витрат на придбання такого активу (п.п. 170.2.2 ПКУ).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив та операції зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку. Також до продажу інвестиційного активу прирівнюється і операція з повернення платнику податку коштів чи майна (майнових прав), або їх частини, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу цього платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу чи ліквідації такого емітента. Однак, якщо здійснюється повернення фізичній особі майна за залишковою вартістю (безоплатна передача), то ця операція не пов’язана з інвестиційними активами фізичної особи. У такому випадку застосовуються правила оподаткування додатковим благом (п.п. 164.2.17 ПКУ).

Якщо засновнику повертають раніше внесене ним майно в обмін на корпоративні права, то така операція буде оподатковуватися ПДВ. Пов’язано це з тим, що вона підпадає під поняття постачання товарів, що наведене в п.п. 14.1.191 ПКУ, оскільки в цьому випадку відбувається перехід права власності на майно. Так само підлягає обкладенню ПДВ і операція з безоплатної передачі майна.

Фінансовий результат від здійснення операції з інвестиційними активами фізична особа зобов’язана  визначити у податковій декларації про майновий стан і доходи. У разі отримання інвестиційного прибутку такій особі необхідно cплатити ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

Якщо при здійсненні операцій з інвестиційними активами використовуються послуги професійного торговця цінними паперами, то професійний торговець цінними паперами  є податковим агентом, який під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та сплачує (перераховує) утриманий податок та збір до бюджету. При цьому податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. Разом з тим, запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, не звільняє фізичну особу-платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами.

РРО: Чи застосовується відповідальність до ФОП, якщо у рядку 1 фіскального чека «найменування суб’єкта господарювання» поряд з прізвищем, ім’ям та по батькові ФО відсутня абревіатура «ФОП»?

     Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

     проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій  або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО  із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

     надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

     При цьому, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).

     Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

     Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як найменування суб’єкта господарювання (рядок 1 фіскального касового чека).

     При цьому абзацом восьмим п. 2 розд. 1 Положення визначено, що найменування суб’єкта господарювання – найменування юридичної особи або прізвище, ініціали фізичної особи – підприємця, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад, ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), ПП (приватне підприємство) тощо.

     Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).

     Разом з тим, у разі якщо фіскальний чек містить всі обов’язкові реквізити, однак, у рядку 1 «найменування суб’єкта господарювання» поряд з прізвищем, ім’ям та по батькові фізичної особи відсутня абревіатура «ФОП», то такий фіскальний чек приймається як розрахунковий та до фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, відповідальність не застосовується.