26-12-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 26.12.23
.jpg)
Які налаштування в Android/iOS необхідно зробити користувачам ППРО ДПС при надходженні повідомлення, що ПРРО заблоковано у зв'язку з перевищенням строків роботи в режимі офлайн?
Якщо при використанні програмного забезпечення (ПЗ) "ПРРО ДПС" суб'єкту господарювання надходить повідомлення, що програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) заблоковано у зв'язку з перевищенням строків роботи в режимі офлайн необхідно:
перевірити наявність інтернет-зв'язку та вжити заходів для переходу ПРРО в режим онлайн (спробувати змінити інтернет мережу та перевірити наявність додаткових програм, які можуть блокувати доступ додатку до фіскального сервера);
не відкривати в жодному випадку зміну в ПРРО ДПС Windows або Web-версії, оскільки користувачам заборонено здійснювати експлуатацію ПЗ "ПРРО ДПС" одночасно на кількох пристроях під час роботи у режимі офлайн;
перевстановити додаток ПРРО ДПС, попередньо очистивши кеш, якщо в приватній частині Електронного кабінету наявні всі фіскальні чеки проведені на ПРРО.
Які товари належать до підакцизних: перелік
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПКУ до підакцизних товарів належать:
спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
тютюнова сировина, тютюнові відходи;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
електрична енергія.
Як формується оподатковуваний дохід та витрати особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, а саме, за касовим методом чи за першою подією?
Відповідно до пункту 178.3 статті 178 розділу IV ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов'язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 178.7 статті 178 ПКУ).
Чи є базою нарахування єдиного внеску дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка не є складовою винагороди за виконані роботи?
Оскільки дохід у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка згідно з гіг-контрактом укладена між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому Законом № 1667, не є складовою винагороди за виконання гіг-спеціалістом роботи (надання послуг), а дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
Преамбулою Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша статті 2 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, такі як підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (пункт 1 частини першої статті 4 Закону № 2464).
Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Водночас відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначеними Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Так, організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом № 1667.
Згідно з пунктами 4 – 7 статті 21 розділу V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.
Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.
Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Витрати, пов'язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.
Особливі умови сплати єдиного внеску платниками – резидентами Дія Сіті визначені частиною 14 прим. 1 статті 8 Закону № 2464, згідно з якими єдиний внесок для такого платника, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону № 1667 встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108/95, – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг- контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.
За виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону № 1667. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання) (стаття 19 Закону № 1667).
До уваги платників: 29 грудня 2023 року – останній день для зарахування платежів
Повідомляємо, що відповідно до листа Державної казначейської служби України від 12.12.2023 № 11-06-06-23778 останнім банківським днем для зарахування платежів на рахунки, відкриті в Казначействі, буде 29 грудня 2023 року.
У період з 30 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року включно міжбанківські платіжні операції через Систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюватимуться (учасники СЕП НБУ не зможуть здійснювати платежі на адресу Казначейства, а Казначейство – на адресу учасників СЕП НБУ).
Починаючи з 02 січня 2024 року Казначейство в СЕП НБУ працюватиме у звичайному режимі.
Чи подається декларація збору за місця для паркування транспортних засобів за квартал, протягом якого діяльність не проводилася?
Якщо платником Збору протягом звітного кварталу не проводилася господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на відведених земельних ділянках, то відсутній показник, який підлягає декларуванню.
Враховуючи викладене, у разі відсутності у платника господарської діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках, то з урахуванням пункту 49.2 статті 49 ПКУ Декларація за такий звітний квартал не подається.
Відповідно до підпункту 268 прим. 1.1.1 пункту 268 прим. 1.1 статті 268 прим. 1 ПКУ платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Об’єктом оподаткування Збором є земельна ділянка, яка згідно з рішенням Ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів, а базою оподаткування – її площа (пункт 268 прим. 1.2 статті 268 прим. 1 ПКУ).
Ставки Збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності (пункт 268 прим. 1.3 статті 268 прим. 1 ПКУ).
Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 402), передбачає подання платниками Збору до контролюючого органу щокварталу звітності зі Збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Водночас, пунктом 49.2 статті 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма Декларації передбачає зазначення кількості днів провадження діяльності із паркування транспортних засобів (колонка 5 додатка до Декларації).
Державна податкова служба України розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. Ідентифікатори форми Декларації Збору: J/F0301208 (J – для юридичних осіб, F – для фізичних осіб).
Яка відповідальність застосовується до фізичної особи за несплату мінімального податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом у ППР?
Відповідно до підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Згідно з підпунктом 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених пунктом 124.1 cтатті 124 ПКУ та статтею 129 ПКУ.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (пункт 124.2 статті 124 ПКУ).
Діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
При цьому абзацом другим пункту 109.1 статті 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.
Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший пункту 129.4 статті 129 ПКУ).
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, положеннями якого встановлено порядок виконання платниками, податків обов’язків, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у разі відсутності у них можливості своєчасно виконати такі обов’язки.
Чи можуть платники податків, які подають декларації засобами електронного зв’язку, надіслати до них копії інших документів через Електронний кабінет?
Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, мають можливість надіслати разом з ними копії інших документів як Додаток довільного формату, якщо такий додаток передбачено для подання з відповідною податковою декларацією (розрахунком) згідно з Реєстром електронних форм податкових документів.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 ПКУ платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.
Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі, зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через Електронний кабінет (пункт 45.3 статті 45 ПКУ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Подання податкових декларацій (розрахунків) через Електронний кабінет здійснюється з використанням електронних форм, перелік яких, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, розміщений на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до переліку додатків, які передбачені для подання засобами електронного зв’язку з відповідною податковою декларацією (розрахунком), може бути включено додаток за ідентифікатором форми J/F1360102 з прикріпленою до нього копією сканованого документа (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ) (далі – Додаток довільного формату).
Інформацію про перелік додатків, які подаються з відповідними податковими деклараціями (розрахунками) розміщено у Реєстрі електронних форм податкових документів.
При створенні в Електронному кабінеті податкової декларації (розрахунка) в режимі «Введення звітності» платник податків з переліку додатків, передбачених для подання з такою податковою декларацією (розрахунком), визначає склад додатків, які йому необхідно подати, зокрема, Додаток довільного формату.
Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими МАП, та яка відповідальність за продаж таких товарів?
Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;
сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (пункт 228.9 статті 228 ПКУ).
Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення роздрібна або оптова торгівля, зокрема, алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Дії, передбачені, зокрема, частиною першою статті 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств – виробників,
імпортерів і продавців таких товарів, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (стаття 164 прим. 5 КУпАП).
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у статті 164 прим. 5 КУпАП, або вчинені у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у п’ятсот чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Крім того, відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, – 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Отже, умови, за яких алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими визначено пунктом 226.9 статті 226 ПКУ. За зберігання, транспортування, продаж немаркованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, що передбачені статтею 17 Закону № 481, а до посадових осіб такого суб’єкта господарювання адміністративна відповідальність відповідно до вимог статтей 156 та 164 прим. 5 КУпАП. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
При завантаженні ПРРО від ДПС надходить повідомлення «Помилка авторизації в сервісі»: Що робити?
Якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій від ДПС або від інших виробників (комерційних) надходить повідомлення «Помилка авторизації в сервісі», то суб’єкту господарювання необхідно чекати на відновлення роботи сервісу авторизації.