26-06-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 26.06.24
Дії ФОП - платника єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи
Вимоги, у тому числі щодо розміру доходу, за умови дотримання яких фізичні особи-підприємці мають право перебувати у відповідній групі платників єдиного податку, визначені у пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені підпунктами 293.3 – 293.5 статті 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Платники, визначені у підпунктах 1, 2 пункту 293.8 статті 293 ПКУ, до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Крім того, згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом пункту 291.4 статті 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ.
Згідно з підпунктом 298.1.5 пункту 298.1 статті 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Отже, у разі перевищення платником єдиного податку першої або другої групи обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, фізична особа- підприємець повинна здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.
У подальшому фізична особа-підприємець може повернутись або здійснити перехід на сплату єдиного податку як платник першої або другої групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому нею виконано вимоги, визначені пунктом 291.4 статті 291 ПКУ щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28139
Хто подає документи для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків стосовно фізособи, яка визнана недієздатною?
Відповідно до пункту 9 розділу ІIІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 документи для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків стосовно:
фізичної особи, над якою встановлено опіку (піклування) або яка визнана недієздатною або обмежено дієздатною, подаються особою, яка призначена опікуном (піклувальником), за наявності свідоцтва про народження або документа, що посвідчує особу фізичної особи, над якою встановлено опіку (піклування) або яка визнана недієздатною або обмежено дієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування);
малолітньої особи, яка залишилася без піклування батьків та стосовно якої не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), або фізичної особи, над якою не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, подаються представником органу опіки (піклування) або спеціального закладу за наявності документа, що посвідчує особу представника, та документа, що підтверджує повноваження особи як представника, а також свідоцтва про народження або документа, що посвідчує особу фізичної особи, над якою не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна (піклувальника).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41712
Які ставки земельного податку застосовувати власникам ділянок, якщо в рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельної ділянки?
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.
За змістом підпункту 1 пункту «а» частини першої статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку для земель, що перебувають у власності територіальних громад, віднесено до виключних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПКУ).
Відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
До повноважень, зокрема, сільських, селищних, міських рад (далі – Рада) щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПКУ).
Згідно з підпунктом 12.3.8 пункту 12.3 статті 12 ПКУ на період дії воєнного чи надзвичайного стану Ради мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в окремих місцевостях України положення підпункту 12.3.8 пункту 12.3 статті 12 ПКУ поширюється виключно на представницькі органи територіальних громад відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких введено воєнний чи надзвичайний стан.
Плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПКУ).
Ради встановлюють ставки земельного податку в межах ставок визначених статтею 274 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та статтею 277 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Ради у відповідності до абзацу першого пункту 284.1 статті 284 ПКУ встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, в рішеннях яких ставки земельного податку зазначаються за видами цільового призначення земельних ділянок відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821).
Якщо у чинному рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельних ділянок (основному цільовому призначенню землі), то з метою уточнення інформації щодо прийнятих рішень про встановлені ставки по земельному податку, платникам плати за землю необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок.
При обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платник податку повинен застосовувати ставки земельного податку (в тому числі ставка «0»), зазначені у письмовій відповіді органу місцевого самоврядування на його запит.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Чи збільшується розмір екологічного податку при перевищенні лімітів на утворення та розміщення відходів?
Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 ПКУ визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Згідно із пунктом 249.6 статті 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27747
Які терміни подання декларації з рентної плати та строк сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом?
Пунктом 257.1 статті 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.
З урахуванням норм підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та підпункту 257.3.3 пункту 257.3 статті 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (пункт 257.5 статті 257 ПКУ).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31436