22-12-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 22.12.23
.jpg)
Вимоги до оформлення звернень платників на отримання індивідуальної податкової консультації
Згідно з абзацами другим – восьмим пункту 52.1 статті 52 ПКУ звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Чи потрібно директору підприємства, який виконує обов’язки касира, отримати додатковий кваліфікований електронний підпис?
У разі якщо на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) буде застосовуватись кваліфікований електронний підпис керівника (директора) юридичної особи, який виконує обов’язки касира, то необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (J/F1391802) з даними сертифіката до електронного ключа, який обрано для застосування в ПРРО.
При цьому, отримувати додатковий кваліфікований електронний підпис для застосування в ПРРО керівнику (директору) юридичної особи в такому випадку не потрібно.
Яким чином податковий агент може повернути надміру сплачений військовий збір?
Податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого військового збору, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені статтею 43 ПКУ.
Пунктом 43.3 статті 43 ПКУ визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Згідно з пунктом 102.5 ПКУ, заяви, зокрема, про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункт 43.4 статті 43 ПКУ).
При цьому, пунктом 1 розділу IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.08.2023) виключено пунктом 102.9 статті 102 ПКУ відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ, та встановлено, що підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Тобто, з 01.08 2023 для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (зокрема, в частині подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені).
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
До уваги ліцензіатів, які здійснюють оптову торгівлю пальним
Ліцензіатам, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним та здійснюють оптову торгівлю пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати, слід враховувати таке.
Засади державної політики щодо регулювання обігу пального, які визначені у Законі України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі - Закон № 481), передбачають, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (далі – СГ) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносяться:
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ (у тому числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з визначеннями (стаття 1 Закону № 481) до місць здійснення діяльності відносяться:
місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Для отримання ліцензії на право:
оптової торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним СГ подають заяву для отримання зазначеної ліцензії та документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію;
оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального СГ разом із заявою і документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, додатково подають завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом № 481 передбачено право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.
СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).
При цьому положення Закону № 481 не містять прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Глави 66 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ– ліцензіат може:
передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі СГ – ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.
Чи потрібно подавати заяву за ф. № 5ДРП з оновленою інформацією щодо тимчасового місця проживання особам, які переселилися з тимчасово окупованої території?
Фізичні особи – платники податків, які переселилися з тимчасово окупованої території, а також внутрішньо переміщені особи, мають визначити свою податкову адресу та у зв’язку із змінами даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, подати заяву за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, документ, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання, та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 45.1. статті 45 ПКУ визначено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 розділу ІІ ПКУ та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або заяви за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається). Такі зміни стосуються також зміни місця проживання.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону № 1706.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону № 1706 (частина 1 статті 5 Закону № 1706).
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. В довідці відображаються відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи.
Для заповнення заяви за ф. № 5ДР або заяви за ф. № 5ДРП використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку № 509.
У разі якщо фактичне місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи відрізняється від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування), така особа в Заяві за ф. № 5ДР/Заяві за ф. № 5ДРП зазначає адресу фактичного місця проживання/перебування відповідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (додаток 2 до Порядку № 509).