22-08-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 22.08.23
.jpg)
Алгоритм дій громадянина України, якщо зіпсувався РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)
Відповідно до пункту 70.9 статті 70 Податкового кодексу та пункту 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
У разі необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (пункт 2 розділу IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункт 3 розділу IХ Положення № 822).
Підпунктом 4 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (підпункт 5 пункт 1 розділу IІІ Положення № 822).
Документи також може бути подано через центри надання адміністративних послуг (пункт 6 розділу ІII Положення № 822).
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 8 розд. VII Положення № 822).
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (пункт 9 розділу VII Положення № 822).
У разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу або центру надання адміністративних послуг, пред’явити паспорт, та, у разі необхідності, витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом № 5492, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.
У разі втрати (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:
отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;
подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу або центру надання адміністративних послуг Заяву за ф. № 5ДР, пред’явити паспорт та витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;
отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО у контролюючому органі за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу пред’явивши паспорт.
Перевірки діяльності нерезидентів в Україні та відповідальність за виявлені порушення
Згідно з пунктом 64.5 статті 64 Кодексу у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому - п'ятому цього пункту, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності.
Згідно абзацу другого пункту 60 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу, та якими не були виконані вимоги абзацу першого цього пункту, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.
Законом України від 03.11.2022 № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (набрав чинності з 24.11.2022) були внесені зміни до підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, згідно яких знято обмеження щодо проведення деяких документальних позапланових перевірок.
Відповідно до підпункту 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік.
Відповідно до пункту 64.5 статті 64 Кодексу, якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному пунктом 86.13 статті 86 цього Кодексу. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
Згідно з пунктом 117.4 статті 117 Кодексу ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.
Відповідно до підпункту 94.2.9 пункту 94.2. статті 94 Кодексу може бути застосовано арешт майна, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Ця інформація не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформація ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.
ЗАКОН № 3219: Чи звільняється з 01.08.2023 від сплати штрафних санкцій платник податків у разі самостійного виправлення ним помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання?
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який доповнено новим підпунктом 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.
За які звітні періоди 2022 року можна уточнити податкові зобов’язання з екологічного податку за об’єкти, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих?
Суб’єкти господарювання, які визначили та задекларували в Деклараціях за податкові (звітні) періоди І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2022 року податкові зобов’язання з екологічного податку за об’єкти оподаткування, визначені підпунктами 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 пункту 242.1 статті 242 ПКУ, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані суми екологічного податку за ці періоди, шляхом подання уточнюючих Декларацій, якщо такі об’єкти розташовані на територіях, які включені до частини другої розділу І або розділу ІІ Переліку територій, затвердженого Наказом № 309 (незалежно від дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2022 році).Відповідно до пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України суми екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
Пунктом 242.1 статті 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.п. 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) (п.п. 242.1.6 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац восьмий підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Платники екологічного податку, визначені у підпункті 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності за податкові (звітні) періоди, зокрема, 2022 року податкові зобов’язання з екологічного податку, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац дев’ятий підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Застосування РРО: Чи застосовуються у період воєнного стану на території України санкції за порушення вимог Закону від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?
01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, відповідно до пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Застосування ПРРО: Чи можна синхронізувати дані між ПРРО ДПС Аndroid /Windows/Apple та Web, якщо зареєстрований один ПРРО, але використовується декілька пристроїв, після закриття зміни на одному із пристроїв?
Синхронізація даних між пристроями, на які встановлено програмне забезпечення «ПРРО ДПС» (Аndroid, Windows, Apple та Web) на даний час відсутня, але доступне завантаження операцій відкритої зміни з фіскального сервера контролюючого органу в онлайн режимі.
Завантаження операцій можливе лише для ПРРО з відкритою зміною. Щоб завантажити дані по операціях з фіскального сервера контролюючого органу (далі – ФСКО) для ПРРО з відкритою зміною, потрібно натиснути кнопку «Завантажити операції» у вікні «Журналу операцій».
На ФСКО буде відправлено запит переліку документів. Завантаження даних може тривати деякий час. Програма повідомить про результат оновлення даних, а якщо на ФСКО відсутні операції для завантаження, програма повідомить про відсутність операцій для завантаження.
У разі якщо відсутні ПРРО з відкритою зміною, при натисканні кнопки «Завантажити операції» програма повідомить, що завантаження доступне лише при відкритій зміні.
Водночас, користувачам заборонено здійснювати експлуатацію програмного забезпечення «ПРРО ДПС» одночасно на кількох пристроях під час роботи у режимі офлайн.
Чи складається податкова накладна за операцією з виконання підрядних будівельних робіт у разі, якщо замовник відмовився підписувати акт виконаних робіт?
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).
Згідно з пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, якщо платником ПДВ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт застосовується касовий метод податкового обліку, то податкова накладна за такими операціями cкладається на дату надходження коштів в рахунок оплати вартості таких робіт (в т.ч. якщо замовник відмовився від підпису акта виконаних робіт).
Якщо виконавець робіт за договором підряду (у т.ч. будівельного) застосовує загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань, то податкові зобов’язання за операцією з виконання підрядних будівельних робіт будуть визначатися на дату «першої події».
Якщо виконавець, який не застосовує касовий метод податкового обліку, за операцією з виконання робіт за договором підряду (у т.ч. будівельного) на дату оформлення акту, в якому він зазначив про відмову у підписанні такого акту замовником, нарахував податкові зобов’язання та склав податкову накладну (за правилом «першої події»), то відкоригувати податкові зобов’язання, нараховані на підставі такої податкової накладної, можливо у разі визнання судом такого акта недійсним шляхом оформлення розрахунку коригування до неї та реєстрації його в ЄРПН покупцем (замовником).