21-05-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 21.05.24
.jpg)
Граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН під час дії воєнного стану в Україні?
Восьмого лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Так, підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
За якими групами класифікуються основні засоби для цілей податкового обліку та які мінімально допустимі строки їх амортизації?
Відповідно до підпункту 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації):
група 1 – земельні ділянки (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом (мінімально допустимі строки корисного використання – 15 років);
група 3 – будівлі (мінімально допустимі строки корисного використання – 20 років), споруди (мінімально допустимі строки корисного використання – 15 років), передавальні пристрої (мінімально допустимі строки корисного використання – 10 років);
група 4 – машини та обладнання (мінімально допустимі строки корисного використання – 5 років), з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 20000 гривень (мінімально допустимі строки корисного використання – 2 роки);
група 5 – транспортні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання – 5 років);
група 6 – інструменти, прилади, інвентар, меблі (мінімально допустимі строки корисного використання – 4 роки);
група 7 – тварини (мінімально допустимі строки корисного використання – 6 років);
група 8 – багаторічні насадження (мінімально допустимі строки корисного використання – 10 років);
група 9 – інші основні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання – 12 років);
група 10 – бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди (мінімально допустимі строки корисного використання – 5 років);
група 13 – природні ресурси (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);
група 14 – інвентарна тара (мінімально допустимі строки корисного використання – 6 років);
група 15 – предмети прокату (мінімально допустимі строки корисного використання – 5 років);
група 16 – довгострокові біологічні активи (мінімально допустимі строки корисного використання – 7 років).
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
За яким кодом бюджетної класифікації перераховується пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД?
Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства перераховуються з кодом бюджетної класифікації 21081000.
Що є об’єктом та базою оподаткування для транспортного податку?
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 розділу ХІІ ПКУ об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ.
Яка відповідальність передбачена за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку?
За здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовується захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків cуми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пунктів 28, 31 розділу ІV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2, розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями здійснюються виключно через банки, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 59 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно з статтею 13 Закону № 2473) можуть бути застосовані, зокрема:
до юридичних осіб (крім уповноважених установ) – заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб – заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Згідно зі статтею 162 прим. 1 КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.