02-11-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 2.11.23
.jpg)
Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів на єдиний рахунок?
Відповідно до пункту 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, до обов’язкових реквізитів платіжної інструкції належать, зокрема, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, призначення платежу.
При перерахуванні коштів на єдиний рахунок отримувачем є Державна податкова служба України, на ім’я якої в Державній казначейської служби України відкрито єдиний рахунок.
Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку (найменування, код та номер рахунку отримувача) повідомляється ДПС платнику через електронний кабінет у день включення такого платника до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 148 при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 35 прим. 1.5 статті 35 прим. 1ПКУ;
2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.
При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Порядку № 148 за кожним таким платежем.
Як податкові агенти оподатковують доходи громадян від продажу власної сільгосппродукції та продукції тваринництва в період воєнного стану з 19.08.2022?
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПКУ, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному статтею 46 ПКУ для податкових декларацій.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Таким чином, починаючи з 19 серпня 2022 року дохід, отриманий фізичною особою протягом року від продажу юридичним особам (переробним підприємствам) власної сільськогосподарської продукції, а також продукції тваринництва , оподатковується податком на доходи фізичних осіб у порядку, визначеному підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, а саме:
якщо сума доходу, отриманого від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, то такий дохід не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому фізична особа не зобов’язана надавати копію довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.
Разом з тим, якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, то фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу копію довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах;
якщо дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, то такий дохід не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
Крім того, при продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
Додатково повідомляємо, що Законом України від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення», пункт 23 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено.
Як новостворений ФОП, що з дня реєстрації в середині року є платником єдиного податку IV групи, визначає загальне МПЗ за ділянки, віднесені до сільгоспугідь за рік, в якому сплачувався земельний податок, нарахований податковим органом, як громадянину?
Згідно з підпунктом 14.1.114 прим. 2 пункту 14.1 статті 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Згідно з абзацами першим і п’ятим підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Податкове повідомлення-рішення (ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою-підприємцем загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарської діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статтею 177 та статтею 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи-підприємця (абзац четвертий підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПКУ).
Підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Згідно з пунктом 297 прим. 1.1 статті 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених, зокрема, відповідно до підпункту 297 прим. 1.5 статті 297 прим. 1 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься відповідно до абзацу шостого підпункту 297 прим. 1.5 статті 297 прим. 1 ПКУ земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).
Слід зазначити, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку 3 до Декларацій, який є її невід’ємною частиною.
Відповідно до формул, наведених у статті 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, згідно з приміткою 4 Додатка 3 у графі 8 «Кількість календарних місяців» Додатка 3 для розрахунку мінімального податкового зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, відображається показник щодо кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) платника єдиного податку четвертої групи.
Отже, новостворена фізична особа-підприємець, яка з дня її державної реєстрації в середині звітного року є платником єдиного податку четвертої групи, повинна самостійно визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються нею для провадження господарського діяльності за такий податковий (звітний) рік, з урахуванням приміток до Додатка 3 до Декларації, за період з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася її державна реєстрація, по 31 грудня (включно) звітного року (у графі 8 «Кількість календарних місяців» Додатка 3 до Декларації зазначається кількість місяців у такому періоді).
Оскільки платник єдиного податку четвертої групи не є платником земельного податку за сільськогосподарські угіддя, що використовуються ним для ведення фермерського господарства, то до суми сплачених податків, зборів, платежів такого платника не включається сума сплаченого земельного податку, нарахованого контролюючим органом фізичній особі за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Така сума сплаченого земельного податку буде врахована контролюючим органом в ППР, яке надсилається (вручається) фізичній особі (громадянину) до 01 липня року, наступного за звітним, разом з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, за період з 01 січня звітного року по останній день місяця (включно), в якому фізична особа зареєструвалася фізичною особою-підприємцем.
Протягом якого терміну комісією центрального рівня приймається рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ та які дії платника у разі його неотримання?
Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 12 Порядку № 1165, надсилає засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» платнику податку відповідні рішення (додатки 5 – 7) в електронний кабінет.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 12 Порядку № 1165, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пункт 16 Порядку № 1165).
Як діяти у разі отримання повідомлення про технічний збій в роботі серверу ДПС (відсутній зв’язок з сервером ДПС)?
У разі отримання повідомлення про технічний збій в роботі серверу ДПС (відсутній зв’язок з сервером ДПС) суб’єкт господарювання повинен:
чекати на відновлення зв’язку у разі, якщо програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) може працювати лише в режимі онлайн;
продовжити роботу на ПРРО, якщо такий ПРРО може працювати в режимі офлайн та при його реєстрації в розділі 5 Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») проставлено відповідну позначку.