02-08-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 2.08.23
Як можуть неповнолітні отримати електронні довірчі послуги
у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС?
Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена статтею 32 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта статті 32 ЦКУ).
Отже, для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) неповнолітній особі віком від 14 до 18 років, крім переліку документів для отримання ЕДП фізичній особі, потрібно надати письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочинів неповнолітньою особою та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. Також обов’язкова присутність у відокремленому пункті реєстрації хоча б одного з батьків дитини з оригіналом паспорта.
З переліком документів, для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»).
Якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець, то згода батьків непотрібна.
ЗАКОН № 3219: На яку систему оподаткування будуть переведені новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації зареєстровані на спрощеній системі з особливостями оподаткування?
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» передбачено, що новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, автоматично будуть переведені на застосування єдиного податку третьої групи із ставкою у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, тобто на 5 відсотків доходу. (Абзац другий підпункту 9-1.1 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
В який термін ФОП – платники єдиного податку подають додаток 1 у складі декларації платника єдиного податку – ФОП у разі припинення підприємницької діяльності?
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма статті 9 Закону № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Згідно з приміткою 7 Додатка 1 до Декларації у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку у розділі 5 «Тип форми» додатка 1 проставляють позначку «після припинення», у розділі 6 – дату державної реєстрації припинення.
Разом тим, у разі подання Декларації за останній податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали), на який припадає дата державної реєстрації припинення, платник єдиного податку звільняється від обов’язку подання Декларації у строк, визначений для річного податкового (звітного періоду) (примітка 2 до Декларації).
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, до закінчення такого звітного періоду.
Враховуючи викладене, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають Додаток 1 з типом форми «після припинення» у складі Декларації у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, до закінчення такого звітного періоду, та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації, сплачують єдиний внесок.
Які документи подають фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі зміни робочого місця?
Згідно з пунктом 63.3 статті 63 глави 6 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Пунктом 6.8 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 визначено, що облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:
- якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розділу IV ПКУ;
- про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти, через які провадиться діяльність, згідно з розділом VIII Порядку № 1588.
Відповідно до пункту 8.1 розділу VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIІI Порядку № 1588.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку № 1588 (пункт 8.1 розділу VIІI Порядку № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (пункт 8.4 розділу VIІI Порядку № 1588).
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (пункт 8.5 розд. VIІI Порядку № 1588).
У який спосіб суб'єкт господарювання надає інформацію на письмовий запит органу ДПС?
На письмовий запит органу ДПС суб’єктом господарювання (крім е-резидента) в письмовій формі (листом) надається інформація (документальне підтвердження) відповідно до статтей 73, 78 ПКУ в загальновстановленому порядку, в один із таких способів:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ).
При цьому такий лист, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити:
номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
інформацію, що запитується органом ДПС.
Відповідно до абзацу першого пункту 73.3 статті 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Підпунктом 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом першим пункту 42.4 статті 42 ПКУ визначено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених ПКУ.
Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПКУ встановлено термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з пунктом 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби, повинен містити:
номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
інформацію, що запитується органом ДПС.
Платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету (абзац перший пункту 42 прим. 1.5 статті 42 прим. 1 ПКУ).
Платник податків (крім платника податків, який набув статусу електронного резидента (е-резидента)), що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі (абзац четвертий пункту 42 прим. 1.5 статті 42 прим. 1 ПКУ).
Чи застосовуються штрафні санкції, якщо платник подає Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній з відміткою «уточнююче» у зв’язку з самостійним виправленням помилок?
Подання платником податку уточнюючого Повідомлення (в тому числі з відміткою «уточнююче» у зв’язку з самостійним виправленням помилок) не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.5 статті 120 ПКУ у разі надання недостовірної інформації в Повідомленні.
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПКУ платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі - Повідомлення). Форма та порядок складання Повідомлення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку, у разі якщо платником податків виявлено, що у раніше поданому Повідомленні інформація надана не в повному обсязі або Повідомлення містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:
нове Повідомлення до граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період;
уточнююче Повідомлення (повідомлення з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період.
Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Повідомлення та/або надання недостовірної інформації в Повідомленні передбачена статтею 120 ПКУ. Так, за неподання Повідомлення згідно з пунктом 120.3 статті 120 ПКУ передбачено штраф у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі – ПМПО), установленому законом на 01 січня податкового (звітного) року. Неподання Повідомлення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Повідомлення, але не більше 300 розмірів ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Повідомлення.
Відповідно до пункту 120.6 статті 120 ПКУ несвоєчасне подання платником податків Повідомлення призводить до накладення штрафу (штрафів) у розмірі: одного розміру ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Повідомлення, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пункту 120.5 статті 120 ПКУ надання недостовірної інформації в Повідомленні тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 50 розмірів ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Додатково повідомляємо, що починаючи з 01.01.2024 року вступають в дію зміни, внесені (в тому числі) до пункту 120.5 статті 120 ПКУ Законом України від 20 березня 2023 року № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», зокрема, в частині роз’яснень, що є недостовірною інформацією в Повідомленні. А саме: інформація, яка вплинула на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній.