19-10-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 19.10.23
.jpg)
Яким чином подається заява за ф. № 5ДР стосовно особи до 14 років про зміну даних, які вносяться до ДРФО?
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПКУ та пункту 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг (пункт 4 розділу ІII Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії (пункт 7 розділу IХ Положення № 822).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями (підпункт 5 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. 5ДР на малолітню особу використовуються дані документа, що посвідчує особу одного з батьків, свідоцтва про народження дитини, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (пункт 2 розділу IХ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу (пункт 4 розділу IХ Положення № 822).
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (пункт 5 розділу IХ Положення № 822).
Пунктом 12 розділу VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) у разі пред’явлення контролюючому органу:
свідоцтва про народження дитини;
документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Чи складають податкові органи під час фактичних перевірок у період воєнного часу на ФОП та посадових осіб підприємств протоколи про адміністративні правопорушення?
Під час проведення фактичних перевірок у період воєнного часу контролюючі органи складають на фізичних осіб та посадових осіб юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 155 прим. 1, 163 прим. 15 КУпАП.
Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, фактичних перевірок.
Підпунктом 69.2 прим. 1 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки.
Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у підпункті 69.2 прим. 1 підпункті 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема, за статтями 155 прим.1, 163 прим. 15 КУпАП.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Які рядки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, потрібно заповнювати: усі чи лише ті, якими виправляються помилки, допущені у раніше поданій декларації?
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 2 розділу VІ Порядку № 21 визначено, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
Згідно з пунктом 3 розділу VІ Порядку № 21 у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
Пунктом 4 розділу VІ Порядку № 21 передбачено, що у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення).
Пунктом 7 розділу VІ Порядку № 21 передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу п’ятого пункту 50.1 статті 50 ПКУ.
Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.
Водночас, згідно з підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.
Відповідно у даному випадку не підлягає заповненню графа 6 рядка 18.1 «сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (при позитивному значенні гр. 6 р. 18)» уточнюючого розрахунку.
Зазначене застосовується до уточнюючих розрахунків, які подаються з 01 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану.
Враховуючи викладене, в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється; у графі 5 – відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 – відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то ця графа у такому рядку не заповнюється.
Рядки, які були не заповнені у декларації, в уточнюючому розрахунку не заповнюються (якщо до таких рядків не вносяться зміни).
Як громадяни можуть сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській місцевості?
Відповідно до пункту 57.5 статті 57 ПКУ фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через банки (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному статтею 35 прим. 1 ПКУ) або небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пунктами 287.5 статті 287 і 288.7 статті 288 ПКУ встановлено, що земельний податок, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок, орендна плата можуть сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» зі змінами та доповненнями.
За якими ідентифікаторами форм податковий агент подає в електронному вигляді Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку?
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2023 № 177) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми:
Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2022 № 189) за ідентифікаторами форм J0500109 (для юридичних осіб) та F0500109 (для фізичних осіб) та додатків до нього, зокрема:
додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікаторами форми F/J0510409 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 189, перший раз подається за звітний (податковий) період – четвертий квартал 2022 року починаючи з 01.01.2023.