17-08-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 17.08.23
.jpg)
В який термін з дня вчинення правопорушення може бути накладене адміністративне стягнення на платників податків?
Адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб (головного бухгалтера, директора) не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до пункту 111.1 статті 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій статті 38 КУпАП (частина друга статті 38 КУпАП).
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (частина п’ята статті 38 КУпАП).
ЗАКОН № 3219: Коригування у частині виплат доходів нерезидентам та дотримання принципу «витягнутої руки»
У зв’язку із змінами, запровадженими Законом України від 30 червня 2023 року № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Зазначене нововведення стосується, зокрема і коригувань, які проводитимуться суб’єктами господарювання з податку на прибуток підприємств в частині виплат доходів нерезидентам та дотримання принципу «витягнутої руки».
При цьому строки давності, визначені пунктом 102.1 статті 102 ПКУ, зокрема, щодо операцій, проведених відповідно до вимог статті 39 ПКУ, становлять – 2555 днів.
Таким чином, платники податків можуть подати уточнюючий Звіт про контрольовані операції, починаючи з 2015 звітного року.
Застосування РРО: Які товари відносяться до технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.
Згідно з статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО.
Чи необхідно юридичній особі подавати уточнюючий Розрахунок у разі повернення ФОП при розірванні договору попередньої оплати, яка була відображена у розрахунку за попередній квартал?
У разі повернення фізичною особою-підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у Розрахунку за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі Розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб-підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
При цьому, форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Чи оподатковуються ПДВ послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду?
Послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених підпункт 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).
Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.
Пунктом 29 статті 64 Бюджетного кодексу визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Згідно із підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (підпункт 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).
Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:
в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.
У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
За якою ставкою ПДФО оподатковується допомога по тимчасовій втраті працездатності спеціаліста Дія Сіті?
Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку, визначеному розділом IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені пунктом 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
Згідно з підпунктом 170.14 прим. 1.2 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ (5 відсотків), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Згідно з пунктом 3.2 розділу III Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» із змінами та доповненнями.
Винятки, передбачені підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 статті 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Використання РРО: Чи можна реалізовувати пальне на АЗС без застосування РРО?
Ні, не можна.
Згідно з підпунктом 14.1.141 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.
Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктами 1, 2 та 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, зокрема, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів;
надавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні послуг в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції;
застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції /газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій , автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Постанови №1442).
При цьому, для реалізації пального на АЗС використовуються спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, які включені до окремого розділу Реєстру РРО.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації пального на АЗС зобов’язаний проводити такі розрахункові операції через РРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування, ціни та обліку кількості.
Чи дозволяється уступка податкового боргу платника податків третім особам?
Згідно з пунктом 87.7 статті 87 Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.
Положення пункту 87.7 статті 87 Податкового кодексу України не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.