17-05-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 17.05.24

Чи будуть зареєстровані податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, у разі надання платником письмових пояснень та копій документів, якщо такий платник відповідає критеріям ризиковості?

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019 №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

Відповідно до пункту 26 Порядку зупинення № 1165 та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН жодним чином не залежить від наявності рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Єдиним джерелом прийняття рішення комісією регіонального рівня щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПНі є письмові пояснення та документи, що подаються до комісії регіонального рівня згідно пунктів 5-7 Порядку прийняття рішень № 520. Підстави прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН визначені пунктом 10 Порядку прийняття рішень № 520. Підстави прийняття комісією центрального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН аналогічні.

Враховуючи зазначене вище, діючим законодавством встановлено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування виноситься на підставі документів, що надані платником на розгляд відповідної комісії, і в разі підтвердження відсутності порушень податкового законодавства з боку платника податку при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (навіть в разі наявності рішення про відповідність вказаного платника податку критеріям ризиковості), відповідною комісією буде прийнято рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації вказаної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

 

 

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Вимоги статті 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 ПКУ (абзац четвертий пункту 44.1 статті 44 ПКУ).

Зокрема, абзацами першим та другим пункту 44.2 статті 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий пункту 44.2 статті 44 ПКУ).

Іноземні компанії, визначені підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий пункту 44.2 статті 44 ПКУ).

Згідно з абзацом тринадцятим статті 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

 

 

Чи включається до доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку сума мікрогранту, отриманого від центру зайнятості?

Сума мікрогранту, отриманого  фізичною  особою- підприємцем-платником єдиного податку від центру зайнятості згідно з  Постановою  №738, не включається до доходу фізичної особи-підприємця платника єдиного податку.

Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 21.06.2022  №738.

Порядком визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб'єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти:

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство економіки України. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено статтею 292 Кодексу.

Відповідно до  пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено пунктом 292.11 статті  292 Кодексу, зокрема, це  суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

 

 

20 травня – граничний термін сплати податків за І квартал 2024 року

У понеділок, 20 травня, закінчується строк сплати:

• податку на прибуток підприємства за I квартал 2024 року;
• частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за I квартал 2024 року;
• екологічного податку за І квартал 2024 року;
• рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2024 року;
• рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2024 року;
• рентної плати за користування надрами (для видобування корисних копалин/у цілях, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин) за І квартал 2024 року;
• збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2024 року;
• туристичного збору за І квартал 2024 року;
• ЄСВ з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2024 року;
• авансового внеску з єдиного податку за травень 2024 року платниками єдиного податку I та II груп;
• єдиного податку за I квартал 2024 року платниками — юридичними та фізичними особами, віднесеними до III групи.

 

 

Чи зобов’язана фізособа – контролююча особа подати додаток КІК до декларації про доходи, якщо вона подає звіт про КІК за скороченою формою?

Фізична особа – контролююча особа, яка подає до контролюючого органу скорочений Звіт, оскільки не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної Декларації, зобов’язана подати Додаток КІК до Декларації, у якому зазначити свої данні як платника податку – контролюючої особи щодо контрольованої іноземної компанії.

При цьому за відсутності об’єкта оподаткування та податку у рядках Додатка КІК зазначаються нулі або рядки прокреслюється.

Відповідно до підпункту 39 прим. 2.5.2 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ фізичні особи – контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії  до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної Декларації, така контролююча особа подає звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» підпункту 39 прим. 2.5.3 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ.

Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає Декларацію типу «уточнююча». При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (підпункт 39 прим. 2.5.4 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ).

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Декларація складається з восьми розділів та дев’яти додатків до неї, які є її складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. У декларації та додатках зазначаються усі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), у разі заповнення декларації у паперовій формі, такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках (пункти 1 – 3 розділу II Інструкції).

Для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній формою Декларації передбачено заповнення окремого додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії».

У додатку КІК зазначаються данні платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії.

Додаток КІК заповнюється окремо за кожною контрольованою іноземною компанією.     Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії, розраховуються відповідно до положень статті 39 прим. 2 розділу I ПКУ та пунктів 170.13, 170.13 прим. 1 статті 170 ПКУ (пункт 9 розділу IV Інструкції).

Рядки Додатка КІК до Декларації є обов’язковими для заповнення, містять числове поле або літери, тому за відсутності об’єкта оподаткування або податку у кожному з них зазначається нуль або такий рядок прокреслюється.

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області