16-07-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 16.07.24
.jpg)
Юрособа – платник єдиного податку ІІІ групи реорганізується шляхом приєднання: протягом якого строку подає останню податкову декларацію?
Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації, зокрема, приєднання. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення (частина п’ята статті 104 ЦКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Пунктом 299.10 статті 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
припинення юридичної особи (крім перетворення) зокрема, відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Відповідно до підпункту 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Нормами ПКУ не передбачено подання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка припиняє діяльність, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 ПКУ) (абзац другий пункту 294.1 статті 294 ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).
Водночас, згідно з підпунктом 49.18.8 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Єдиний податок належить до місцевих податків (підпункт 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПКУ).
Пунктом 294.6 статті 294 ПКУ визначено, зокрема, що у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка реорганізується, шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення (дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення з наростаючим підсумком до закінчення такого податкового (звітного) періоду або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
При цьому заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подавати не потрібно.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41745
Яка процедура участі платника у розгляді матеріалів скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в режимі відеоконференції?
Відповідно до пункту 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.
Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу, законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та від 05 жовтня 2017 року № 2155- VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи-підприємця.
У разі коли платник податку (його представник), якому надіслано повідомлення, не забезпечив підключення до режиму відеоконференції у визначені в повідомленні дату та час або такого платника податку неможливо ідентифікувати відповідно до способу ідентифікації, визначеного абзацом третім пункту 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги, скарга такого платника податків підлягає розгляду без його участі (пункт 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги).
При цьому у повідомленні зазначається дата і час, коли платник має бути готовим для підключення до відеоконференції та посилання, за яким вона відбудеться.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41770
В які строки підприємець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності у разі порушення проведення готівкових розрахунків?
Згідно з пунктом 111.1 статті 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій статті 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (частина восьма статті 38 КУпАП).
Таким чином, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на посадових осіб юридичної особи (головного бухгалтера, директора) та фізичних осіб-підприємців не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.
Статтею 234 прим. 2 КУпАП передбачено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163 прим. 15 КУпАП).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41762
Хто є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України?
Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, внесено зміни, зокрема, до статті 254 ПКУ щодо оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром України.
Так, відповідно до пункту 254.1 статті 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (підпункт 254.1.1 пункту 254.1 статті 254 ПКУ);
ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (підпункт 254.1.2 пункту 254.1 статті 254 ПКУ);
ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (підпункт 254.1.3 пункту 254.1 статті 254 ПКУ);
дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (підпункт 254.1.4 пункту 254.1 статті 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (підпункт 254.1.5 пункту 254.1 статті 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (підпункт 254.1.6 пункту 254.1 статті 254 ПКУ).
При цьому пунктом 254.2 статті 254 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації», радіоаматори та користувачі суднових станцій, що встановлені на борту судна.
Також, пунктом 254.2 прим. 1 статті 254 ПКУ встановлено, що дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій в Україні та військові формування іноземних держав, що тимчасово перебувають на території України, які відповідають вимогам, встановленим пунктом 254.1 статті 254 ПКУ, не є платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України у разі, якщо такий вид платежу не застосовується до аналогічного представництва України у відповідній державі, що підтверджується відомостями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.
Такі відомості надаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин, на запит контролюючого органу.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії зазначених у пункті 254.1 статті 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (підпункт 254.5.4 пункту 254.5 статті 254 ПКУ).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41764
В якому розділі Електронного кабінету можливо переглянути інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ?
Відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених статтею 42 ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ (у т.ч. якщо воно було оскаржено в адміністративному/судовому порядку) користувач може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41766