16-05-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 16.05.24
.jpg)
Чи подає фізособа – контролююча особа додаток КІК до декларації про доходи, якщо КІК у звітному році має від’ємне значення прибутку до оподаткування?
Фізичною особою – контролюючою особою Додаток КІК до Декларації подається, якщо контрольована іноземна компанія у звітному році має від’ємне значення прибутку до оподаткування та підлягає заповненню із зазначенням інформації про нерезидента та фінансових показників у рядках 01-06, в яких проставляються нулі.
Контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (підпункт 39 прим. 2.5.2 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 ПКУ)).
Пунктом 39 прим. 2.2 статті 39 прим. 2 ПКУ визначено особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. Так, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 ПКУ.
Для цілей статті 39 прим. 2 ПКУ скоригованим прибутком контрольованої іноземної компанії визнається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються контрольованою іноземною компанією, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції (підпункт 39 прим. 2.3.1 пункту 39 прим. 2.3 статті 39 прим. 2 ПКУ).
Згідно з підпунктом 39 прим. 2.3.3 пункту 39 прим. 2.3 статті 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток кожної контрольованої іноземної компанії визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших контрольованих іноземних компаній звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої контрольованої іноземної компанії у майбутніх звітних роках.
Відповідно до підпункту 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 ПКУ платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, згідно з пунктом 2 розділу І якої додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.
Відповідно до пункту 9 розділу ІV Інструкції Додаток КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених із частини прибутку контрольованої іноземної компанії» заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії.
До яких податкових накладних застосовуються нові строки їх реєстрації в ЄРПН, передбачені Законом № 2876?
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено, зокрема, пунктом 89 щодо збільшення строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.
Нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Як у податковому обліку відображаються витрати, пов’язані з придбанням дозволу чи ліцензії?
Нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з пунктом 138.3 статті 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до пункт 138.3 статті 138 ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено пунктом 138.3 статті 138 ПКУ.
Згідно з підпунктом 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.
Підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 10 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – НП(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Пунктом 11 НП(С)БО 8 визначено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484, не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»).
Чи може юрособа, яка перейшла на єдиний податок, подати декларацію з податку на прибуток за період, в якому була на загальній системі оподаткування?
Юридична особа, яка перейшла зі сплати податку на прибуток на єдиний податок, з метою виконання свого податкового обов’язку може подати Декларацію за звітний період, в якому перебувала на загальній системі оподаткування, з позначкою:
«звітна» – у разі неподання Декларації за відповідний звітний період та за наявності показників, які підлягають декларуванню;
«уточнююча» – у разі виправлення показників у раніше поданій Декларації.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Підпунктами 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ на платників податків покладено обов’язок вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з абзацом першим пункту 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший пункту 50.1 статті 50 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
ПКУ не передбачено обмежень щодо подання податкової звітності, у т. ч. уточнюючої, за звітні (податкові) періоди, протягом яких платники податків перебували на іншій системі оподаткування.
Які товари відносяться до технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?
Згідно з статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО.
Таким чином, до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відносяться товари, які зазначені в Переліку № 231.