16-04-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 16.04.24
.jpg)
Чи надаються ФОП до податкового органу документи, які підтверджують належність нерухомості до категорії «Промислові та складські будівлі» з метою звільнення від податку на нерухоме майно?
Фізичною особою-підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують (код 125) Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).
Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).
Відповідно до підпункту 266.7.4. пункту 266.7 статті 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені підпунктом 70.16.7 прим. 1 пункту 70.16 статті 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Закон № 3603: В яких випадках платник має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції?
16 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».
Зокрема внесено зміни до Податкового кодексу України щодо права платника податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції.
З 16 червня 2024 року надається можливість платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами);
Так, платник податків особисто або через свого представника може взаємодіяти з контролюючим органом в режимі відеоконференції під час розгляду:
матеріалів скарг щодо оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також податкових повідомлень особі-нерезиденту (абзац четвертий пункту 56.3 та абзац перший підпункту 56.24.1 пункту 56.24 статті 56 Кодексу);
матеріалів скарг щодо оскарження платником податків рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Кодексу);
при розгляді матеріалів перевірки, у т.ч. електронної перевірки (абзац перший підпункту 86.7.3 пункту 86.7 та абзац четвертий пункту 86.11 статті 86 Кодексу).
Платник податків, який бажає взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, повинен зазначити про це в скарзі (якщо бажає прийняти участь у розгляді матеріалів скарги) (абзац четвертий пункту 56.3 та абзац перший підпункту 56.24.1 пункту 56.24 статті 56) або в поданих запереченнях (якщо бажає прийняти участь у розгляді матеріалів перевірки) (абзац перший підпункту 86.7.3 пункту 86.7 та абзац четвертий пункту 86.11 статті 86 Кодексу).
Процедура взаємодії платників податків з контролюючим органом у режимі відеоконференції під час розгляду матеріалів скарг та перевірок буде визначена такими актами:
Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165;
Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062);
Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 27 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745).
В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензій на торгівлю пальним на підставі заяви платника?
Розпорядження про анулювання ліцензії на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) приймається:
на третій робочий день з дня отримання такої заяви щодо ліцензії на виробництво пального;
у строк не більше одного місяця із дня надходження заяви щодо ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Відповідно до статті 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія на виробництво пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається на третій робочий день з дня отримання заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному вебсайті органу ліцензування (стаття 3 Закону № 481).
Ліцензія на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним анулюється згідно з статтею 15 Закону № 481 шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку (стаття 15 Закону № 481).
При цьому, частиною першою статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» встановлено, зокрема, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Декларування 2024: Чи зобов’язаний громадянин, який продав нерухоме майно і сплатив податок до нотаріального оформлення договору, подати декларацію про доходи?
Фізична особа, яка отримала доходи від продажу об’єктів нерухомого та/або рухомого майна, з яких сплачено податок до нотаріального оформлення договорів купівлі-продажу відповідно до розділу IV ПКУ, не зобов’язана подавати річну Декларацію та відображати так доходи у Додатку Ф4, за умови відсутності інших підстав для її подання.
Відповідно до підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 та 173 ПКУ.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб Декларації встановлений статтею 179 ПКУ, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ.
Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОП на загальній системі оподаткування?
Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розділом IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений статтею 177 ПКУ, то фізична особа-підприємець також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі статтею 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 ПКУ.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою- підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 ПКУ.
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.