16-03-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 16.03.23
.jpg)
Як фізична особа може подати облікову картку № 1ДР для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків?
Облікову картку № 1ДР можна подати фізичній особі- платнику податків:
у паперовій формі – відповідно до пункту 70.5 статті 70 ПКУ до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, – до будь-якого контролюючого органу;
та в електронній формі (з копіями підтверджуючих документів, необхідних для реєстрації у Державному реєстрі) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита та приватна частина Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.
Чи мають право юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи протягом року змінити ставку єдиного податку?
Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотка доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ (підпункт «б» підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 ПКУ).
У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (підпункт 5 пункту 293.8 статті 293 ПКУ).
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка (абзац другий пункту 298.6 статті 298 ПКУ).
Отже, юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, мають право протягом року змінити ставку на 3 відсотка за умови реєстрації платниками податку на додану вартість. Юридичні особи-платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3 відсотка, також мають право протягом року змінити ставку на 5 відсотків за умови анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ.
Який обмінний курс НБУ використовується ФОП на загальній системі оподаткування, якщо доходи отримані в іноземній валюті?
Сума доходів (витрат), одержаних (понесених) платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування її у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного одержання (понесення) таких доходів (витрат).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців визначений статтею 177 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.
Враховуючи те, що виручкою фізичної особи- підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок або у касу, тобто застосовується касовий метод.
Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Довідка про відсутність заборгованості по податкам: Як отримати?
Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платник подає заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також із зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) платником буде подано довідку.
Заява подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника в один із таких способів:
поштою;
безпосередньо до контролюючого органу;
засобами інформаційно-комунікаційної системи "Електронний кабінет", вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua
Довідка (або відмова в її наданні) надаються платнику протягом 5 робочих днів з дня надходження заяви.
Підставами для відмови у наданні довідки можуть бути наявність у платника за даними контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Довідку можна отримати в один із таких способів:
безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано заяву (видається
особисто платнику (його законному чи уповноваженому представнику);
засобами інформаційно-комунікаційної системи "Електронний кабінет".
Бланк та зразок заяви, яка подається для отримання довідки, розміщені на субсайті ГУ ДПС у Запорізькій області за посиланням https://zp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/
Порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пунктами 7, 8 глави 1 розділу II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (пункт 3 глави 1 розділу II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (пункт 10 глави 4 розділу II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.