15-12-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 15.12.22
.jpg)
Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП на загальній системі оподаткування?
У довідці про доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, на підставі даних податкової декларації про майновий стан і доходи зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до статті 177 Податкового кодексу України.
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Який порядок обчислення податку на нерухоме майно для фізичної особи у разі зміни власника протягом року?
Відповідно до пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Отримання фізичною особою довідки про наявність земельних ділянок
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.
Відповідно до п. 2 Порядку довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III для ведення:
садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього пункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).
Згідно з пункту 3 Порядку у довідці зазначаються:
порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) видачі;
паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);
реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
вид цільового призначення земельної ділянки;
розмір земельної ділянки у гектарах;
ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;
дата, до якої дійсна довідка.
Враховуючи вищевикладене, довідка видається власнику сільськогосподарської продукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції та не видається на земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовується безпосередньо платником податків).
Як оподатковується дохід від продажу громадянином земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?
Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотки та податком на доходи фізичних осіб від першого продажу за ставкою 5 відсотків, від другого та наступних продажів – 18 відсотків.
Відповідно до статті 172 Податкового кодексу України передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
При цьому, Земельним кодексом встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Крім того, ст. 33 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Чи нараховується єдиний внесок на компенсовану роботодавцем вартість невиробничих розмов працівників з мобільних телефонів, які належать підприємству?
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) , умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не передбачено дохід у вигляді вартості невиробничих розмов працівниками з мобільних телефонів, що знаходяться на балансі роботодавця.
Враховуючи викладене, базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, яка включає компенсаційні виплати у вигляді вартості невиробничих розмов з мобільних телефонів, що знаходяться на балансі юридичної особи.
Чи оподатковується внесення до статутного фонду юридичної особи рухомого майна фізичною особою?
Згідно з підпунктом 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.
Закон № 2747-ІХ. Звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами
11 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами».
Цим Законом внесені наступні зміни:
- друге речення у підпункті «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: «Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» виключено;
- підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 31 такого змісту:
«31. Установити, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру».
З набранням чинності Закону № 2747 за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника.
Хто є платником екологічного податку за викиди, якщо підприємець орендує приміщення в будівлі з автономною системою опалення (котел), яка належить громадянину або іншому підприємцю?
У разі утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець – юридична особа або фізична особа – підприємець) – власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, в тому числі коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.
При цьому пунктом 240.7 статті 240 Податкового кодексу України встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тон за рік.
Фізична особа (громадянин), яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) – власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному або декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку.
При цьому суб’єкти господарювання – орендарі будівлі або приміщень будівлі є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, у випадках, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для автономних систем опалення (котлів) орендованих будівель.