14-06-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 14.06.22
.jpg)
Чи оподатковується працедавцем сума компенсації вартості проїзду до місця роботи найманому працівнику?
Проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України передбачені випадки, коли юридична особа повинна компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5 прим. 1 КЗпП)
у зв’язку з службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).
Таким чином, компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума доходу у вигляді додаткового блага.
Згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.
Як заповнюється повідомлення про надання інформації щодо КЕП за формою J(F)1391103?
При заповненні реквізитів повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису за формою J(F)1391103 (далі – Повідомлення), зокрема, зазначається:
поточна дата та порядковий номер;
найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
ініціали та прізвище керівника;
посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) якої накладений на сформоване Повідомлення.
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності).
Це передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Чи оподатковується сума комунальних платежів, яка відшкодовується податковим агентом фізичній особі– орендодавцю?
Податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.
Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Чи може платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в ЄРПН у вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації?
Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Які підприємці зобов’язані забезпечити можливість здійснення розрахунків за продані товари з використанням електронних платіжних засобів?
Забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій (п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878).
При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб (п. 2 Постанови № 878).
Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума страхового відшкодування, яка виплачується громадянину за пошкоджене застраховане рухоме майно?
Відповідно до п.п. «в» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання такої умови:
під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.