14-03-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 14.03.23
.jpg)
Як застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати, якщо заява про її застосування була надана працівником в середині місяця?
Згідно з підпунктом 169.2.1 пункту 169.2 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (підпункт 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).
Тобто, податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником.
Чи включається до доходу підприємства-платника єдиного податку третьої групи страхове відшкодування за пошкоджені основні засоби?
У випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.
Згідно зі статтею 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Як заповнити реквізити митної декларації в акцизних накладних при операціях по ввезенню на митну територію України підакцизних товарів?
Відповідно до пункту 232.1 статті 232 Податкового кодексу України обсяги ввезеного на митну територію України пального зараховуються до Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій (далі – МД) у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Формою акцизної накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 27.11.2020 № 729 передбачено заповнення реквізитів митної декларації, зокрема дати та номеру МД, які проставляються в розділі «Реквізити митної декларації» при заповненні та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних за кодом операцій для складання в одному примірнику «4», платником акцизного податку під час розподілення між акцизними складами пересувними, що використовуються під час ввезення пального, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення.
Реєстраційний номер МД є обов’язковим реквізитом електронного інвойсу, який проставляється за схемою визначеною Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.
Із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296 до Наказу № 651, змінилася схема проставлення реєстраційного номеру МД, а саме:
до змін – ММММММММ/РРРР/НННННН, де «ММММММММ» - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД; «РРРР» - чотири цифри поточного року; «НННННН» - порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД у порядку зростання протягом поточного року);
після змін – PPUAММММММНННННННК, де «PP» - останні 2 цифри року, в якому прийнято МД; «UAММММММ» - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення, яким прийнято МД; «ННННННН» - 7-значна цифрова (цифрово-літерна) складова реєстраційного номера МД, що не має повторюватись для відповідного восьмизначного коду підрозділу митного оформлення протягом календарного року; К - контрольний символ.
Що таке «реєстраційний номер облікової картки платника податків»?
Облік фізичних осіб-платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Згідно з пунктом 63.5 статті 63 ПКУ та пункту 1 розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174 всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб- платників податків у порядку, визначеному цим Положенням.
Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначено розділом XIII Положення.
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДПС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці № 1ДР.
ДПС присвоює Обліковій картці № 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором пред'являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДПС.
Декларування 2023.
Чи можна подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді?
У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об'єкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період воєнного стану в Україні?
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.
У зв’язку з введенням Указом Президента України вiд 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами i доповненнями вiд 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів — 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорных обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
При цьому, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року – на 30 діб, з 25 травня 2022 року – на 90 діб, з 23 серпня 2022 року – на 90 діб, з 21 листопада 2022 року – на 90 діб.
Тобто ТПП України листом повідомила про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Враховуючи викладене вище, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.