11-06-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 11.06.24
.jpg)
Чи можна провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО?
Згідно зі статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (пункт 2 статті 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Пунктом 7 глави III Порядку 547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Водночас, суб’єкт господарювання може провести через реєстратор розрахункових операцій операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання буде забезпечено ідентифікацію попередньо створеного розрахункового документа та проведено реєстрацію від’ємного значення на суму повернення товару. В інших випадках така можливість відсутня.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38392
До якого податкового органу та яким способом ФОП подається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?
Відповідно до пункту 298.1 статті 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (абзац перший підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий пункту 45.1 статті 45 ПКУ).
Згідно з абзацами другим – шостим підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35024
Хто накладає кваліфікований електронний підпис при реєстрації податкових накладних у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні?
У разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).
Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами).
Згідно положень пункту 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 статті 200 прим. 1 та пунктом 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами).
Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Правила складання податкової накладної та/або розрахунків коригування регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами).
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1307 усі податкові накладні скріплюються кваліфікованими електронними підписами посадових осіб платника податку та кваліфікованим електронним підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця).
Вимоги щодо накладення кваліфікованого електронного підпису, у тому числі щодо делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платника податку визначені пунктом 10 Порядку № 1246.
Так, для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, відповідний орган ДПС відповідно до Порядку № 557.
Згідно з пунктом 3 та 4 розділу ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення за визначеною Порядком № 557 формою в електронному вигляді повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису, до якого вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, зокрема, що податкова накладна – електронний документ, який складається платником ПДВ відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.
До ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем (пункт 10 Порядку № 1246).
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 12 Порядку № 1246).
Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних про:
керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою
1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами);
уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою визначеною Порядком № 557) яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної.
У разі надсилання на реєстрацію до ЄРПН посадовою особою податкових накладних, які складені посадовою/уповноваженою особою відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», податкові накладні приймаються до реєстрації, за умови проходження всіх обов’язкових перевірок визначених пунктом 12 Порядку № 1246.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Як платником податку на прибуток подається аудиторський звіт, якщо при надсиланні через режим «Листування з ДПС» в Електронному кабінеті у форматі pdf його розмір перевищує обмеження 5 МБ?
Відповідно до абзацу четвертого пункту 46.2 статті 46 ПКУ платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Пунктом 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Згідно з пунктом 49.3 статті 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Платник податків, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС за основним місцем обліку платника податку на прибуток в електронному вигляді супровідний лист разом із аудиторським звітом у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.
У випадку, якщо загальний розмір у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг із зазначенням реквізитів супровідного листа, з яким подається аудиторський звіт.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40425
Який граничний термін сплати юридичною особою податку на нерухоме майно – 29 чи 30 число місяця, який наступає за звітним кварталом?
Граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35784