11-05-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 11.05.23
.jpg)
Чи передбачена відповідальність до платника податку за подання фінансової звітності не за встановленою формою?
Подання додатків до податкової декларації і, в тому числі, фінансової звітності не за встановленою формою може призвести до невизнання такої декларації податковою звітністю відповідно до пункту 48.7 статті 48 ПКУ.
За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності статтею 120 ПКУ встановлено відповідальність до платника податків.
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 46.2 статті 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого пункту 46.2 статті 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені підпунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм стаття 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 ПКУ (пункт 48.7 стаття 48 ПКУ).
Частиною другою статті 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств, а також визначено критерії, за якими підприємства відносяться до відповідної категорії.
Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (частина перша статті 11 Закону № 996).
Форми фінансової звітності, які складаються відповідно до національних та міжнародних стандартів, визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями.
Суб’єкти малого підприємництва при складанні фінансового звіту застосовують Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25).
Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541.
Банки подають форми фінансової звітності визначені Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373 зі змінами та доповненнями.
Частиною 6 статті 14 Закону № 996 передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники податкової декларації, таке уточнення здійснюється відповідно до положень статті 50 ПКУ, із поданням до уточнюючої податкової декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Як оподатковується дохід, отриманий ФОП від продажу власного рухомого майна?
Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа-підприємець, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними статтею 173 ПКУ.
Пунктом 1 статті 325 Цивільного кодексу України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (пункт 2 статті 325 ЦКУ).
Відповідно до пункту 173.1 статті 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, визначеною в пункті 167.2 статті 167 ПКУ.
Згідно з пунктом 173.2 статті 173 ПКУ, як виняток із положень пункт 173.1 статті 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Як заповнюються поля 2 та 3 при поданні уточнюючої декларації з податку на прибуток?
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
Відповідно до статті 50 розділу ІІ ПКУ самостійне виправлення помилок здійснюється шляхом уточнення показників Декларації у складі звітної (звітної нової) Декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням Додатка ВП до Декларації або в уточнюючій Декларації.
У разі уточнення показників у складі звітної (звітної нової) Декларації поле 2 «Звітний (податковий) період» та поле 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» заповнюються одночасно. При цьому у полі 2 зазначається звітний (податковий) період, за який подається Декларація, а у полі 3 - звітний (податковий) період, який уточнюється.
У разі подання уточнюючої Декларації у полі 2 «Звітний (податковий) період» та у полі 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» відображається звітний (податковий) період, що уточнюється.
Який порядок відображення в обліку з ПДВ постачальником операції з постачання товарів, за якою своєчасно не була складена податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання?
Якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному податковому періоді в податковій декларації з ПДВ не відображено податкове зобов’язання та не складено податкову накладну, то платник зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому виникли податкові зобов’язання, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).
Порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлено статтею 187 ПКУ.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
При цьому відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статті 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 3 розділу IV Порядку № 21 передбачено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Закон № 2970: З 1 липня встановлюються нові вимоги до перевірки фінансових рахунків
28 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023 № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».
З 1 липня 2023 року Закон 2970-ІХ вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними.
Якщо рахунок є підзвітним (підлягає обміну), фінансова установа зобов’язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки та подати цей звіт до Державної податкової служби України.
Нові вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VIII Загального стандарту звітності CRS: депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.); кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі); інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.); визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).
Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для рахунків, відкритих до та починаючи з 1 липня 2023 року. Залежно від цього встановлені окремі правила належної перевірки рахунків та строки для завершення цієї перевірки.
До уваги платників податку на прибуток підприємств: Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
ДПС України листом від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9846) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила таке.
31 березня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 13.03.2023 № 130 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 451/39507 (далі – наказ № 101), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, пов’язані з особливостями оподаткуванням платників податку на прибуток підприємств.
Наказ № 101 виданий із метою реалізації положень законів України:
- від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330);
- від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення»;
- від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»;
- від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу»;
- від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», введено в дію з 01 січня 2023 року.
Законом № 2330 внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів.
Застосування звільнення від оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років, протягом яких:
- здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку;
- не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Сума податку на прибуток, що не сплачується до бюджету та залишається у розпорядженні учасника індустріального парку спрямовується на розвиток його діяльності в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Детальніше про заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у Листі ДПС № 9846 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html