11-03-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 11.03.24


З якого моменту ФОП - платники єдиного податку не повинні вести облік товарних запасів, якщо вони відмовились від продажу товарів, які підлягають обов’язковому веденню такого обліку?

У разі якщо фізична особа-підприємець є платником єдиного податку, не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію категорії товарів, зазначених у пункті 12 статті 3 Закону № 265, то на нього не поширюється обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у фізичної особи-підприємця платника єдиного податку, який не зареєстрований платником ПДВ, зникає в момент вибуття останньої одиниці товару, яка передбачає ведення такого обліку.

Обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації регламентовано положеннями пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до якого суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

 

 

Які обов’язкові реквізити повинні містити Z-звіти та X-звіти та за якою формою вони створюються ПРРО?

Відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек), зокрема, програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера контролюючого органу;

денний звіт – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі, зокрема, ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Пунктом 11 Вимог до РРО встановлено, що реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого) та копій документів, що зберігаються у носії контрольної стрічки в електронній формі, за допомогою механізму друку РРО.

Відповідно до пункту 14 Вимог до РРО чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

 назву і адресу господарської одиниці; індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з Єдиним державний реєстром підприємств та організацій України (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з державним реєстром фізичних осіб (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»; фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН»; заводський номер РРО; логотип виробника.

При цьому, пунктом 17 Вимог до РРО передбачено додаткові дані, які повинен містити чек Z-звіту створений РРО, у якому передбачено відображення всіх підсумків та сум, обчислених за зміну.

Згідно з пунктом 18 Вимог до ПРРО звіти, які створюються ПРРО, повинні містити такі загальні реквізити:

         найменування та адресу господарської одиниці, де застосовується ПРРО; для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники податку на додану вартість, – індивідуальний
податковий номер платника податку на додану вартість, наданий згідно з ПКУ, перед яким зазначаються великі літери «ПН»; для суб’єктів господарювання, що не є платниками податку на додану вартість, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб-підприємців, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), перед яким зазначаються великі літери «ІД»; фіскальний номер ПРРО, перед яким зазначаються великі літери «ФН»; дату та час формування документа.

При цьому звіти, які створюються ПРРО, повинні містити додаткову інформацію, визначену для відповідного типу звіту пунктами 15 – 19 Вимог до РРО для різних сфер застосування (пункт 19 Вимог до ПРРО).

Враховуючи викладене, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим та повинен містити обов’язкові реквізити, визначені Вимогами:

              назву і адресу господарської одиниці;

              індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

              фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН».

При цьому, Z-звіт повинен містити такі додаткові дані:

              сума продаж за сплатами в розрізі типів оплати;

              сума повернень по видаткових чеках в розрізі типів оплати;

              за сумами продажу:

               обіг по групах товарів;

               податок по групах товарів;

               за сумами повернення:

               обіг по групах товарів;

              податок по групах товарів;

              сума службового внесення;

              сума службової видачі;

              загальна кількість чеків (за винятком відкриття і закриття зміни);

              кількість видаткових чеків;

              номер останнього чеку.

 

 

Яка передбачена відповідальність, якщо реалізація алкогольних напоїв здійснюється у місці торгівлі, площа якого є меншою 20 кв. метрів?

У разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у місці торгівлі площа якого є меншою 20 кв. м. ліцензія на роздрібну торгівлю анулюється, а також до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 грн. та накладаються штрафи, визначені КУпАП.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у т.ч. іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у т.ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями отримується суб’єктами господарювання (у т.ч. іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) на кожне окреме місце торгівлі.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно зі статтею 15 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, порушення вимог статті 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.

Крім того, статтею 17 Закону № 481 встановлено, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 гривень.

Частинами другою і третьою статті 156 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, -

         тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, -

         тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

         тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

 

 

Чи можна надіслати заяву за формою № 8-ОПП через Електронний кабінет?

Відповідно до пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, зокрема, взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей, зняття з обліку.

Згідно з підпунктом 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 ПКУ та пунктом 11.1 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подають до контролюючого органу заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588) та копії документів, визначені розділом ХІ Порядку № 1588 (пункт 11.2 розділу ХІ Порядку № 1588).

Заява за ф. № 8-ОПП та копії документів можуть бути подані до контролюючого органу, зокрема, в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

З електронною формою Заяви за ф. № 8-ОПП платники податків можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці Е-сервіси/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/ Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб або Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (ідентифікатор форми J/F1314202).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, заяв, запитів для отримання інформації, зокрема «Заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП» (J/F 1314202) і подання її до контролюючого органу.

 

 

Декларування-2024: За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається громадянами декларація про доходи?

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи встановлений статтею 179 ПКУ, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПКУ).

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100214.

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій  області