10-11-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 10.11.23
.jpg)
Яким чином податковий орган видає довідку за формою 34-ОПП при взятті на облік нерезидента та яка інформація в ній зазначається?
Відповідно до пункту 64.5 статті 64 ПКУ та розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, для взяття на облік нерезидент (іноземна компанія, організації) та його відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво подає до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН та копії документів, визначені пунктами 4.2, 4.4 розділу IV Порядку № 1588.
У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, іноземних компаній, організацій та їх відокремлених підрозділів, контролюючий орган за основним місцем обліку/державна податкова інспекція обслуговування формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру за формою № 34-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків або представнику, уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування (пункт 64.3 статті 64 ПКУ, пункт 3.11 розділу III Порядку № 1588).
Форма Довідки за формою № 34-ОПП затверджена Порядком № 1588 (додаток 2 до Порядку № 1588).
Довідка за формою № 34-ОПП видається безоплатно та є дійсною лише на території України (пункт 3.12 розділу ІІІ Порядку № 1588).
У Довідці за формою № 34-ОПП міститься наступна інформація:
- у полі «податковий номер» – зазначається код ЄДРПОУ (для відокремленого підрозділу нерезидента) або 9-значний податковий номер, що присвоюється контролюючим органом іноземній компанії, організації;
- у рядку «повне найменування» – повне найменування іноземної компанії, організації або відокремленого підрозділу нерезидента;
- у рядку «місцезнаходження» зазначається:
- для іноземних компаній, організацій залежно від першої події чи підстав взяття на облік зазначаються дані про місцезнаходження відокремленого підрозділу, постійного представництва, нерухомого майна нерезидента, установи (відділення) банку або іншої, фінансової установи, в яких відкривається рахунок, місцезнаходження української юридичної особи, інвестиційні активи якої придбаваються;
- для відокремленого підрозділу нерезидента – місцезнаходження на території України;
- у рядку «керівник (представник)» зазначаються дані про керівника або представника нерезидента або відокремленого підрозділу нерезидента, наданих у заяві за формою № 1-ОПН;
- у рядку «узятий на облік у контролюючих органах» зазначається дата та номер взяття на облік у контролюючому органі;
- після рядка «(найменування та код контролюючого органу)» зазначається:
- для відокремленого підрозділу нерезидента, що обліковується як постійне представництво нерезидента – «відокремлений підрозділ, який є постійним представництвом нерезидента»;
- для іноземної компанії, організації – «як нерезидент, що придбаває нерухоме майно або отримує майнові права на таке майно в Україні», «як нерезидент, що відкриває рахунки в банках України», «як нерезидент, який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, що не є постійними представництвами», «як нерезидент – платник податку на прибуток, який здійснює в Україні діяльність через постійне представництво», «як нерезидент – платник податку на прибуток, що набуває право власності на інвестиційний актив».
Довідка за формою № 34-ОПП підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) та скріпляється печаткою контролюючого органу.
Таким чином, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування надсилає нерезиденту та/або відокремленому підрозділу нерезидента, у тому числі постійному представництву не пізніше наступного робочого дня з дня взяття його на облік Довідку за формою № 34-ОПП. Також за згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік, така довідка може бути видана йому або представнику, уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування.
Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?
Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у підпункті 5.2 пункту 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Чи вважаються додатковим благом працівника витрати на таксі, понесені під час відрядження та відшкодовані підприємством, яке повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів?
Якщо з дозволу керівника юридичної особи, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, працівнику відшкодовуються витрати за користування ним таксі під час відрядження в межах території України, то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Разом з тим, якщо зазначені витрати на таксі були понесені працівником під час відрядження за кордон, то суми відшкодованих витрат на проїзд не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови надання таким працівником підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат та виконання усіх інших вимог, встановлених пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з підпунктом 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Зазначені в абзаці другому підпункту «а» підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
При цьому, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 59 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).
Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції № 59 витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).
Що означає ”первинна реєстрація РРО”?
Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій що включені до Державного реєстру РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.
Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (підпункт 2 пункту 4 Положення).
Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.
Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.
До якого органу ДПС подається заява про відсутність у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку платником, який з початку року не планує здійснення викидів, якщо джерела забруднення знищені або знаходяться на територіях, на яких ведуться бойові дії?
Відповідно до пункту 250.9 статті 250 Податкового кодексу України якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Заява подається в електронному вигляді через меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету – за місцем обліку платника екологічного податку або на паперових носіях – до територіального органу ДПС, за яким закріплено виконання повноважень територіального органу ДПС, який знаходиться на тимчасово окупованій території або території проведення бойових дій. При цьому Заява адресується органу ДПС за місцем обліку платника екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ.
Підпунктом 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості щодо не нарахування та несплати екологічного податку для суб’єктів господарювання – платників екологічного податку, зареєстрованих (взятих на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004. Таким чином, зазначені суб’єкти господарювання − платники екологічного податку не повинні подавати Заяву.
Яким чином заповнюється реквізит «Податковий період» в уточнюючій декларації збору за місця для паркування транспортних засобів та у додатку?
Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403), передбачає заповнення реквізиту «Податковий період» у рядку 2 заголовної частини Декларації та рядку 1 заголовної частини додатка «Розрахунок № збору за місця для паркування транспортних засобів» до Декларації.
Рядок 2 «Податковий період» Декларації складається з рядків 2.1 «звітний» та 2.2 «що уточнюється».
У разі подання Декларації з типом «Уточнююча», квартал, який уточнюється, та рік, квартал якого уточнюється, зазначаються у рядку 2.2 Декларації. При цьому, рядок 2.1 не заповнюється.
Рядок 1 «Податковий період» додатка до Декларації складається з рядків 1.1 «звітний» та 1.2 «що уточнюється».
У разі подання додатка до Декларації з типом «Уточнююча», у рядку 1.2 зазначаються квартал, який уточнюється, рік, квартал якого уточнюється, та поле «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» (вказується номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються), – останньої поданої Декларації за відповідний податковий період, що уточнюється по відповідній території територіальної громади).
Значення рядка 1.2 додатка до Декларації має дорівнювати значенню рядка 2.2 Декларації, а значення поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» додатка до Декларації має дорівнювати значенню поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» рядка 1 заголовної частини Декларації.
При цьому, якщо подається Декларація з типом «Уточнююча» (у рядку 1 Декларації позначка «Уточнююча» та заповнений рядок 2.2), то додаток до Декларації не може бути наданий із заповненим рядком 1.1.