10-06-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 10.06.24
.jpg)
Чи застосовують РРО ФОП – платники єдиного податку ІІ – ІV груп при наданні побутових послуг?
Поза межами села, селища фізичним особам підприємцям-платникам єдиного податку другої-четвертої груп дозволено надавати побутові послуги та проводити розрахункові операції виключно з застосуванням РРО/ПРРО.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з пунктом 11 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні побутових послуг на території села, селища не залежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, в тому числі фізичним особам-підприємцям - платникам єдиного податку другої-четвертої груп.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у пункті 11 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Таким чином, при наданні побутових послуг на території села, селища (ремонт квартир, побутових машин, меблів, взуття, прибирання квартир, догляду за дітьми, фотографування, прання білизни тощо) фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої-четвертої груп не застосовують РРО та/або ПРРО, а використовують РК та КОРО.
Водночас, поза межами села, селища фізичним особам підприємцям- платникам єдиного податку другої - четвертої груп дозволено надавати побутові послуги та проводити розрахункові операції виключно з застосуванням РРО/ПРРО.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38223
Які доходи ФОП при переході на спрощену систему оподаткування включаються до оподатковуваних доходів за рік, що передує року переходу?
Відповідно до абзацу першого та третього підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу ХІV ПКУ.
Форми Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 ПКУ).
Згідно з приміткою до форми Розрахунку доходи, отримані суб'єктом господарювання за попередній календарний рік, визначаються з урахуванням пунктів 292.1 – 292.11 та 292.15 статті 292 ПКУ. При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то під час переходу на спрощену систему оподаткування до Розрахунку включається вся сума доходу отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за попередній календарний рік.
До доходу фізичної особи не включаються: отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Підпунктом 1 пункту 292.11 статті 292 ПКУ встановлено, що до складу доходу платника єдиного податку третьої групи не включаються суми податку на додану вартість.
Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 2 пункту 180.1 статті 180 ПКУ платником ПДВ, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.
ПДВ – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (пункт 177.3 статті 177 ПКУ).
Отже, при розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, включаються доходи, відображені у Типовій формі, з урахуванням пунктів 292.1 – 292.11 та 292.15 статті 292 ПКУ. При цьому фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим як платник ПДВ, у Типовій формі, зокрема, до доходу не включаються суми ПДВ, що входять до ціни проданих товарів (робіт, послуг).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41662
Як подається витяг з техдокументації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки при поданні першої декларації з плати за землю в електронному вигляді?
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий Витяг подається у разі затвердження нової Оцінки землі.
При цьому, технічна документація з Оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації (пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок"). Тобто Витяг до Декларації за наступні податкові (звітні) періоди не подається до затвердження нової Оцінки.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560.
Пунктом 49.3 статті 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому, платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий пункту 46.4 статті 46 ПКУ).
У випадку подання Декларації разом з Витягом з Оцінки наявність Витягу до такої Декларації зазначається у рядку 8 "Доповнення до Декларації" (кількість аркушів), а у рядку "Зміст доповнення" Декларації – дата й номер Витягу.
У разі подання Витягу з Оцінки засобами електронного зв'язку в електронній формі, в тому числі через "Електронний кабінет" (меню "Листування з ДПС"), у супровідному листі з поясненнями зазначаються номер та дата Декларації до якої поданий такий витяг.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41670
Чи подається платником ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація" у разі зміни місцезнаходження?
Ні. Така заява до контролюючого органу не подається.
Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" до пункту 183.15 статті 183 ПКУ, спрощено (скорочено) процедуру перереєстрації платника ПДВ.
Зокрема, із переліку підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ виключено таку підставу як зміна платником ПДВ свого місцезнаходження (місця проживання).
У зв'язку із цим не передбачається перереєстрація у разі зміни суб'єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а отже, платником ПДВ не подається до контролюючого органу заява за формою № 1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація".
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35130
Чи мають право податкові органи обчислити суму податку на нерухоме майно для громадян після 1 липня за попередні роки?
Контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статі 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (пункт 266.10 статті 266 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом (пункт 102.1 статті 102 ПКУ).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38062