01-06-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 1.06.23
.jpg)
З якого періоду припиняється подання декларації екологічного податку, у разі відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині року?
У разі відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до пункту 250.9 статті 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення шляхом подання заяви про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 - 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (пункт 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 статті 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ.
Який порядок, підстави, терміни продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки?
Відповідно до абзацу другого пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим пункту 82.2 статті 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 статті 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених статтею 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
– заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
– змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до пункту 82.4 статті 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим пункту 82.4 статті 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 ПКУ, з урахуванням установлених пункту 82.4 статті 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника податкового органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених статтею 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено пунктом 69 підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Якою мовою заповнюється Звіт про контрольовані операції?
Відомості щодо повного найменування особи, які наводяться у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» та у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначаються мовою, наведеною у контракті, при цьому Звіт заповнюється українською мовою.
Форма Звіту про контрольовані операції та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Враховуючи зазначене, Звіт заповнюється українською мовою.
Однак, відповідно до пункту 2 розділу III Порядку у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» вказується повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.
У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до підпункту 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I ПКУ зазначається повне найменування нерезидента – пов’язаної особи.
У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 розділу IV Порядку у рядку «Повне найменування особи» розділ «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначається повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді). У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента.
Яка інформація відображається в реєстрі платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету?
Відповідно до пункту 299.7 статті 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
податкова адреса суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
ставка єдиного податку та група платника податку;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
дата реєстрації;
види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
дата анулювання реєстрації.
Водночас пунктом 299.13 статті 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності (за наявності відповідних даних)»;
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (пункт 42 прим. 1.1 статті 42 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.
Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до пункту 293.9 статті 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
Яким чином проводиться камеральна перевірка звітності по єдиному внеску?
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 пункту 19 прим. 1. 1 статті 19 прим. 1, статті 19 прим. 3 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 ПКУ.
З врахуванням вимог статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПКУ.
Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.