Декларування – 2022: Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 Податкового кодексу України право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. латник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом.

Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам:

• у кредитному договорі необхідно зазначити, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
• до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
• договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

• кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
• відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
• паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Закон України № 2260: Чи застосовується відповідальність до платників податків у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання податкових обов’язків?

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. № 2260-IX набрав чинності 27.05.2022 р. (крім змін в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності з 02.06.2022 р.).

 Зміненою редакцією пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 Податкового кодексу визначено, що протягом дії воєнного стану, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно зареєструвати ПН/РК у ЄРПН, подати податкову звітність та сплатити податки і збори, платники податків звільняються від штрафів з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Аналогічна норма щодо звільнення від фінансової відповідальності передбачена і для платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу.

Так, у випадку відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, подання податкової звітності та сплати податків і зборів, такий платник податків звільняється від відповідальності, але тільки у межах діяльності, яка провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до завершення дії воєнного стану.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, та за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Чи застосовують РРО фізичні особи підприємці – платники єдиного податку – сільськогосподарські товаровиробники при здійсненні торгівлі на території села продукцією власного виробництва?

     Відповідно до п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу сільськогосподарський товаровиробник – зокрема, фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

    Власна сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції – власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах (п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій .

     Згідно з п. 4 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні, зокрема, роздрібної торгівлі на території села сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

     Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, у визначених у п. 4 Переліку для роздрібної торгівлі на території села сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

     Разом з тим, п. 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

     Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

     роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

     фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

     сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.

     Абзацом другим п. 2 Постанови № 1336 встановлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

     Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

     Враховуючи викладене, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп – сільськогосподарські товаровиробники, діяльність яких відповідає критеріям, зазначеним у п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, можуть самостійно обирати найбільш прийнятний для них пункт Переліку та не застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села продукцією власного виробництва, за умови:

     обрання п. 4 Переліку – до досягнення 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);

     обрання п. 1 Переліку – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).