24-02-2016 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує від 23.02.2016 р

Застосування права на податкову знижку

  при  відчуженні об’єкта іпотеки

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом,  наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержання яких громадянин має право на застосування податкової знижки  по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина  та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.                                                                                          

Застосування права на податкову знижку

  при  компенсації процентів за умовами

молодіжного житлового кредиту


            Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом,  наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи   може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач  молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів.   При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів,  платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.      

                                                                                           

Подання річної декларації громадянами,

які провадять незалежну професійну діяльність

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року  у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб тобто до 1 травня  наступного за звітним року.  Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

У податковій декларації про  майновий стан і доходи такі платники  відображають  суму  отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом   року податку, та визначають  податкове  зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Сума податку на доходи та військового збору,  зазначена  у   податковій декларації за минулий 2015 рік, сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність,  до 1 серпня наступного  року.

Нагадаємо, що незалежна  професійна діяльність визначена Податковим кодексом, як  участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

 

Про податкову декларацію з податку на додану вартість з 1 січня 2016 року

         Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками.

         З метою забезпечення виконання нових правил оподаткування, запроваджених з 1 січня 2016 року, Міністерством фінансів України наказом від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі – наказ № 21) затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість. Наказ № 21 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 та опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур’єр" 30 січня 2016 року.

         Враховуючи те, що останні зміни в оподаткуванні, які запроваджено з 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, що затверджена наказом № 21, податкова звітність з ПДВ, починаючи із звітного періоду січень 2016 року, усіма платниками податку подається за новою формою в електронному вигляді.

         Відповідні роз’яснення надано листом ДФСУ від 02.02.2016 № 3240/7/99-99-19-03-00-17 «Про податкову декларацію з податку на додану вартість з 1 січня 2016 року».

Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів

         Листом ДФСУ від 10.02.2016 № 4506/7/99-99-19-03-03-17 «Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів» було проінформовано про зміни в адмініструванні акцизного податку,  що стосуються платників акцизного податку – виробників  та імпортерів тютюнової продукції, у зв’язку із прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

         Слід звернути увагу, що відповідно до змін, внесених Законом № 909 до статті 214 Податкового кодексу України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України та/або ввезеного на митну територію України, за встановленими виробником та/або імпортером максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п.214.1.1, 214.1.2 п.214.1 ст.214 Кодексу).

         Крім того, внесено зміни до статті 213 Кодексу, зокрема пункт 213.3 «операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування», доповнено новим підпунктом 213.3.12 в частині операцій з реалізації відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації.

         Зазначені норми Кодексу діють з 01 січня 2016 року і повинні бути враховані при декларуванні акцизного податку за січень 2016 року.

         Відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – наказ №14), знаходяться в стадії затвердження.

         До запровадження нових форм звітності виробники та імпортери тютюнових виробів, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та відповідно до підпунктів 212.1.1, 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію за формами, затвердженими наказом №14. Однак при розрахунку суми акцизного податку у додатку 2 до декларації акцизного податку у колонці 5 «Максимальна роздрібна ціна (далі – МРЦ) без ПДВ та з урахуванням акцизного податку» мають вказувати МРЦ із урахуванням податку на додану вартість  та акцизного податку.

         Щодо операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 213.3.12 пункту 213.3 статті 213 Кодексу (реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації), то такі операції повинні зазначатися у додатках 1 (колонка 15) та  4 (колонка 9) до декларації, а також переноситись до  графи Б12 декларації акцизного податку.

Про відмову від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ

         Листом ДФСУ від  11.02.2016 № 4698/7/99-99-19-03-02-17 «Про відмову від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ»  надано роз’яснення щодо можливості  відмови сільськогосподарського підприємства за добровільним рішенням від застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, визначеного статтею 209 Податкового кодексу України, і переходу на загальну систему оподаткування ПДВ та перенесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів, які не були використані при виробництві сільськогосподарської продукції із податкової декларації з ПДВ із позначками «0121» - «0123» до податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110».

Єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих у 2016 році обчислюється за ставкою 20%

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.

Отже, єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих у січні 2016 року, обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок у розмірі 22%.

Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.

Зазначена норма визначена ст. 4, 7 та 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 N2464 (зі змінами, внесеними  Законом України від 24.12.15 N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році").

Платник єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів сплачує авансовий внесок з податку на прибуток

Якщо юридична особа здійснює виплату своїм акціонерам (власникам) і такий платіж називається дивідендом, то він оподатковується під час виплати згідно з нормами п. 57.1 -1 ст. 57 Податкового кодексу, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.

Тобто емітент корпоративних прав (незалежно від того, є він платником податку на прибуток, чи ні) у разі прийняття рішення про виплату дивідендів, повинен нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток підприємств.

При цьому, авансовий внесок з податку на прибуток не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема,  фізичним особам.

Отже, юридична особа - платник єдиного податку четвертої групи зобов'язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 18%.

Такий авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

При цьому суми нарахованого податкового зобов'язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв'язку з виплатою дивідендів.

Зазначена норма визначена пп. 57.1- 1. ст. 57 Податкового Кодексу України.

У разі списання зіпсованих ТМЦ необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ

По товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях податкові зобов’язання з ПДВ визначаються  на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України  «Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність в Україні».

Якщо платником ПДВ здійснюється операція зі списання зіпсованих товарно-матеріальних цінностей, то такі ТМЦ починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю.

Оскільки під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20% виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей.

Зазначена норма передбачена п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Платники єдиного податку 3-ї групи протягом року можуть змінити ставку з 3% на 5% у разі анулювання реєстрації платником ПДВ
           У  платника єдиного податку третьої групи, який застосовує ставку єдиного податку 3% анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (5%).

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ, платник єдиного податку, що застосовує ставку 3% зобов’язаний перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5%, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Отже платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3%, мають право протягом року змінити ставку на 5% за умови анулювання їх реєстрації як платників ПДВ.

Зазначена норма передбачена п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України.

Плательщик НДС может выбрать специальный режим

         Сельскохозяйственное предприятие-плательщик НДС может выбрать специальный режим, подчеркнув, что это его право, а не обязанность. Такое сельхозпредприятие может переходить со спецрежима на общую систему налогообложения НДС по добровольному решению.

         Для этого предприятие-плательщик НДС должно подать в контролирующий орган, в котором он зарегистрирован как субъект спецрежима, регистрационное заявление на общих условиях по форме № 1 -НДС с пометкой "Перерегистрация".

         Процедура снятия с регистрации, определена Положением № 1130, происходит в течение 3 рабочих дней со дня получения такого заявления. При этом дата регистрации плательщиком НДС не изменяется, а датой исключения из реестра субъектов специального режима является дата внесения соответствующей записи в такой реестр.

         Начиная с даты исключения сельхозпроизводитель должен подать в ГФСУ по месту налогового учета исключительно налоговую декларацию по НДС с пометкой "0110"(письмо от 11.02.2016 г. № 4698/7/99-99-19-03-02-17).

         Средний заработок мобилизованных работников не будет компенсироваться из бюджета

         С 01.01.2016 г. средний заработок мобилизованных работников не будет компенсироваться из бюджета, а следовательно, не будут действовать нормы относительно неналогообложения НДФЛ и военным сбором.

         Если работодатель начисляет средний заработок мобилизованным работникам в 2016 году, то на такой заработок начисляется ЕСВ по ставке 22 %. Кроме того, необходимо провести удержание НДФЛ по ставке 18 % и военного сбора по ставке 1,5 %.(Письмо ГФСУ от 11.02.2016 г. № 2975/10/28-10-06-11).    

         Як оподатковуються ПДФО доходи нараховані (виплачені, надані) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг)?

         Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
         При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абзац другий п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
       Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах,організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
      Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. зокрема, для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

     Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.

         Як подається звіт про суми податкових пільг платником податку, який має пільги з податку на прибуток та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств лише раз на рік?

     Враховуючи те, що сума пільги з податку на прибуток розраховується платником податку на прибуток на підставі даних додатка ПЗ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація), яка подається до контролюючого органу згідно з п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України один раз за підсумками року, звіт про суми податкових пільг таким суб’єктом господарювання подається у строки подання річної Декларації.

         Як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?

         Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
         Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
         Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.
         Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

         Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

ГУ ДФС у Запорізькій області