17-05-2016 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує від 17.05.2016 р

Відбулись зміни у порядку реєстрації та обліку платників

Набрали чинності накази Міністерства фінансів України:

від 03.03.2016 № 308 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (далі – Наказ 308);

від 18.03.2016 № 373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ 373);

від 18.03.2016 № 375 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ 375).

Змінами до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відмінене присвоєння новоствореним платникам класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

Змінами до Порядку обліку платників податків і зборів виключені положення щодо формування та направлення органами ДФС до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (ф. № 18-ОПП).

Водночас Наказом 373 Положення про реєстрацію платників ПДВ приведене у відповідність до норм пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України та виключені процедури анулювання реєстрації платника ПДВ за наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи – підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Також порядок реєстрації платників ПДВ доповнений нововведенням. Так, якщо особа у встановлений законодавством строк подала заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ і отримала від контролюючого органу пропозицію подати нову заяву, то після виправлення всіх недоліків така особа може подати до контролюючого органу нову заяву про добровільну реєстрацію не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних. При цьому у такій заяві має бути зазначена така сама бажана дата реєстрації, що й у попередній неприйнятій заяві.

Наказом 308 та Наказом 375 для проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб запроваджені нові процедури та документи (відомості) органів ДФС про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтепер державний реєстратор або інший суб’єкт державної реєстрації направлятиме до органів ДФС запити для отримання відомостей про наявність/відсутність заборгованості, органи ДФС у відповідь – зазначені відомості. Крім того, встановлено єдиний строк у 10 робочих днів для призначення документальної позапланової перевірки платника податків, що припиняється (закривається), як у випадках прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, так й у інших випадках.

Щодо окремих питань нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).        

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.        

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закон № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).  

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже, сума винагороди, яка нараховується роботодавцем за цивільно-правовим договором є базою нарахування єдиного внеску.        

Щодо складання/отримання податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом, яким не делеговано право складання податкових накладних

Згідно з підпунктом «г» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/ послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Отже, якщо головним підприємством не делеговано філії (структурному підрозділу) права складання податкових накладних, то при складанні податкової накладної філією (структурним підрозділом), або у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника ПДВ у графах податкової накладної «Продавець»/«Покупець» зазначається найменування та індивідуальний податковий номер головного підприємства.

При цьому при постачанні товарів/послуг філією (структурним підрозділом) числовий номер такої філії (структурного підрозділу) не зазначається.

Процедура реєстрації РРО в органах фіскальної служби

Реєстрації підлягають реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці) подають до органу фіскальної служби за місцем реєстрації такі документи:

- заяву про реєстрацію РРО;

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

При цьому, заяву про реєстрацію РРО можна подати як в паперовому, та і в електронному вигляді.

Органом ДФС приймається рішення про можливість реєстрації РРО, формується та резервується фіскальний номер РРО, а також видається суб'єкту господарювання відповідна довідка, яка дійсна протягом п'яти робочих днів.

Протягом цих днів суб'єкт господарювання забезпечує переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО).

Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу ДФС копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО виданий ЦСО.

Після отримання належним чином оформлених документів орган ДФС не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417.

Громадяни для сплати податку на нерухоме майно можуть здійснити звірку даних

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

До 1 липня 2016 року за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) фізичної особи – платника податку на нерухоме майно податковими інспекціями направляються (вручаються) податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до Центрів обслуговування платників за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податковий календар

19 травня 2016 року

Останній день сплати єдиного внеску, нарахованого за попередній квартал фізичними особами - підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування

 

20 травня 2016 року

Останній день сплати:

- авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп;

- єдиного податку платниками ІІІ групи, за результатами декларацій поданих за І квартал;

- єдиного внеску, нарахованого за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств);

- частини чистого прибутку (доходу), державними унітарними підприємствами та об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за І квартал 2016 року;

- податку на прибуток підприємств за І квартал 2016 року;

- податку на додану вартість за І квартал 2016 року.

Останній день подання:

- звіту по єдиному внеску, нарахованому за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників;

- декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року платниками у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- декларації акцизного податку за квітень 2016 року.

30 травня 2016 року

Останній день сплати:

- податку на додану вартість за квітень 2016 року;

- акцизного податку за квітень 2016 року.

Звітний період з податку на прибуток сільськогосподарського товаровиробника

Підприємства - виробники сільськогосподарської продукції, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу, для податку на прибуток можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Якщо виробник сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, отримав за підсумками попереднього звітного (податкового) року дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва у розмірі не менш як 50% загальної суми доходу, то такий сільськогосподарський товаровиробник може для цілей оподаткування податком на прибуток використовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

При цьому такому платнику слід подати окремо податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 01.07.2016, а починаючи з 1 липня 2016 року можна застосовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Зазначена норма визначена пп. 137.4.1, п. 137.5 ст. 137 та ст. 209 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 22.04.2106 №9143/6/99-95-42-01-15.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримується, якщо підприємець надає документ про його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності

Юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.

Якщо приватний підприємець надає копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ.

В такому розрахунку N 1-ДФ податковий агент зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу "157".

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів не утримується і не сплачується, оскільки приватний підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.180 ст.14, пп. 165.1.36 ст. 165 та п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.

Первинні документи можуть бути підтверджені за допомогою факсиміле

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинні та зведені облікові документи, які містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України.

Виключення складають первинні документи типових і спеціалізованих форм, якими не передбачено використання факсимільного відтворення підпису.

Зазначена норма визначена п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та роз’яснена листом ДФС України від 04.05.2016 №4582/Л/99-95-42-01-14.

Продаж житлового будинку або квартири, які знаходяться у власності понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб

Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти), за умови перебування такого майна у власності понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Умова щодо перебування такого майна у власності понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів зазначеної нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.

Таким чином, щоб дохід у вигляді вартості відчужуваного будинку або квартири не оподатковувався, мають бути дотримані дві умови:

1) це має бути перша операція з продажу вищезазначеного нерухомого майна за один календарний рік;

2) будинок або квартира має перебувати у власності понад три роки, за винятком випадку, коли вона отримана у спадщину.

Якщо хоча б одна з цих умов не дотримана, дохід оподатковується за ставкою 5 %.

Зазначена норма визначена п. 172.1 - 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України.

Доходи та витрати у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ визначаються за правилами бухгалтерського обліку

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі відповідності доходів і витрат.

При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Отже формування доходів та витрат у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій за звітний податковий період здійснюється на підставі первинних документів, складених за правилами бухгалтерського обліку.

Зазначена норма визначена п.п. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі подання уточнюючої декларації з податку на прибуток фінансова звітність повторно не подається, якщо її показники не виправляються

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.

Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності підприємства визначено П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом МФУ від 28.05.1999 №137.

Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності.

У разі якщо показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність, разом зі звітною новою або з уточнюючою Декларацією повторно не подається.

На офіційному веб-порталі ДФС України розміщений Сервіс «Реєстр платників єдиного податку»

Електронний сервіс «Реєстр платників єдиного податку» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

На офіційному веб-порталі ДФС України розміщений сервіс «Дані про взяття на облік платників»

Електронний сервіс «Дані про взяття на облік платників» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

ГУ ДФС у Запорізькій області