11-05-2016 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує від 10.05.2016 р

З якого дня діє нова форма авансового звіту?

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 350 оновлено форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, і застосовується з 19 квітня поточного року.

Оновлена форма Звіту не містить суттєвих змін.

В авансовому звіті уточнено розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб у разі несвоєчасного повернення підзвітних сум.

У Звіті не вказана конкретна ставка податку на доходи фізичних осіб, отже підзвітна особа самостійно зазначає ту ставку, яка діє на момент його складання.

Як визнається об’єкт оподаткування єдиним податком при продажу юридичною особою основних фондів?

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Тобто, при реалізації підприємствами-платниками єдиного податку основних засобів об’єкт оподаткування залежить від кількості місяців їх використання.

Дохід від продажу основних засобів визначається згідно з договором про реалізацію.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Які діють обмеження при розрахунках готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб?

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ № 210.

Такі граничні суми розрахунків становлять:

– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;

– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;

– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

При цьому, обмеження не поширюються на:

- розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

- добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

- використання коштів, виданих на відрядження.

Якщо граничний термін подання податкової звітності припадає на святковий день, коли подавати таку звітність?

Відповідно до Податкового кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто, податкова звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день.

Який штраф застосовується за порушення терміну сплати податків?

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Чи нараховується пеня за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання?

Після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання;

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Чи застосовується податкова соціальна пільга при неповному робочому дні?

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2016 році ця сума складає 1930 грн.).

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році ця сума становить 689 грн.).

При цьому, право на отримання податкової соціальної пільги залежить від розміру місячного доходу, а не кількості відпрацьованого часу.

Отже, якщо працівник працює неповний робочий день та отримує у зв'язку з трудовими відносинами заробітну плату, яка у 2016 році не перевищує 1930 грн. на місяць, він має право на застосування податкової соціальної пільги 689 грн.

Чи застосовується реєстратор розрахункових операцій при здійсненні розрахунків у безготівковій формі?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій.

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

РРО не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

Чи застосовується податкова соціальна пільга до авансу?

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2016 році ця сума складає 1930 грн.).

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір податкова соціальна пільга не надається, незалежно від категорії платника податку.

Отже, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.

Яку податкову соціальну пільгу може отримувати студент?

Студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1 Податкового кодексу (у 2016 році ця сума складає 1033,5 грн.).

При цьому, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати не застосовується.

Отже у разі, якщо студент, який не отримує стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1033,5 грн., за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2016 році 1930 гривень.

При цьому студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб проценти на банківських рахунках?

Ставка податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи до яких, зокрема, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.  

Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.   

Чи передбачена можливість тимчасово припинити підприємницьку діяльність?

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755.

Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності, зокрема, у разі декретної відпустки, хвороби, виїзду за кордон та ін.).

Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення чи є право на податкову знижку?

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми сплачених коштів на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

Чи зобов’язані платники єдиного податку, не платники ПДВ, при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України сплачувати податок на додану вартість та реєструватися платниками ПДВ?

     Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

     Згідно із п. 181.2 ст. 181 ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

     Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

У разі переходу на загальну систему оподаткування за добровільним рішенням, у який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати податку на додану вартість, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ?

     Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
      У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

     Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.