06-04-2016 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує від 05.04.2016 р

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи, яка у звітному календарному році отримала дохід від продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку понад три роки?

Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
      Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
      Статтею 179 ПКУ визначено порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
      Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:

від податкових агентів, які згідно з р.IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

     виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених р.IV ПКУ;
     від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р.IV ПКУ;
      У разі якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст. 172 ПКУ, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа зобов’язана подати річну податкову декларацію.

В яких випадках не підлягає оподаткуванню податком на доходи та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу?
      Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України.

      Згідно з п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розд. ІV ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
     а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2014, 2015 роках – 1710 грн., у 2016 році – 1930 грн.);

     б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
      У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Чи повинна фізична особа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
      Фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
      Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

      На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
      Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.  

        При цьому, пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Нова форма податкової накладної діє з 1 квітня 2016 року

Нова форма податкової накладної затверджена наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної".

Податкова накладна за новою формою повинна складатися з 1 квітня 2016 року.

Пунктом 3 Порядку заповнення податкової накладної № 1307 встановлено, що усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже всі податкові накладні, реєстрація яких здійснюється в ЄРПН після 1 квітня 2016 року, мають бути складені за новою формою.

Це стосується і тих податкових накладних, у яких дата складання припадає на період до 1 квітня 2016 року.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 01.04.2016 №11272/7/99-99-03-02-17.

Винагорода (бонус) дистриб'ютора за виконання плану продажу є об’єктом оподаткування ПДВ

При наданні продавцем винагороди (бонусу) дистриб'ютору за досягнення відповідних показників та виконання плану продажу об'єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються дистриб'ютором.

Отже, дистриб'ютор при отриманні мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) від продавця у зв'язку з досягненням відповідних показників та виконанням плану продажу, повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з суми отриманих мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У продавця при виплаті мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) дистриб'ютору відповідно виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної дистриб'ютором).

Зазначена норма визначена п. 185.1 ст. 185, пп. 14.1.185 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 25.02.2016, № 4164/6/99-99-19-03-02-15.

Платники податку на прибуток за малоцінними необоротними матеріальними активами податкові різниці не визначають

З метою бухгалтерського обліку для визначення об'єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, і передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та самостійне установлення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).

У податковому обліку до МНМА відносяться активи вартістю не більше 6 тис. грн. та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 – 2,5 грн).

Підприємства, які визначають різниці, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до норм, визначених Податковим кодексом.

При цьому, різниці за малоцінними необоротними матеріальними активами не виникають, оскільки такі активи не належать до основних засобів.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.138 ст. 14, пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України та П(С) БО 7 "Основні засоби", затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 N 92 та роз’яснена листом ДФС України від 05.02.2016 р. N 2457/6/99-99-19-02-02-15.

Операції з металобрухтом звільняються від ПДВ навіть за відсутності постанови КМУ

Тимчасово, до 1 січня 2017 року, від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 15.

При цьому, на операції платників ПДВ з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2014 до 31.12.2014 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються КМУ, а саме з 01.01.2014 до 17.02.2014) та з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються КМУ, а саме з 01.01.2015 до 30.03.2015), поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Зазначена норма визначена п. 23 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 25.03.2016 р. № 10203/7/99-99-19-03-02-17.

Чи включається вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників?

      Вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

     Відповідно до пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
      Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку .

     Згідно з пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

      Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
      Враховуючи вищевикладене, вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

Які реквізити обов’язково повинна містити податкова накладна?
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
     У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

     а) порядковий номер податкової накладної;
     б) дата виписування податкової накладної;
     в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
     г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
     д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
     е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
     є) ціна постачання без урахування податку;
     ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
     з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
     і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Чи існують обмеження щодо здійснення видів діяльності приватного підприємця на загальній системі оподаткування?

      Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
      Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

      Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.

Чи будуть оподатковуватись кошти зняті з розрахункового рахунку підприємця, з яких сплачено податки за спрощеною системою оподаткування, якщо приватний підприємець у попередньому році був платником єдиного податку, а в поточному році переходить на загальну систему оподаткування?
      Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
      Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

      Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Чи має право приватний підприємець на загальній системі оподаткування здійснювати бартерні операції (взаємозалік)?

      Відповідно до пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

      Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

      Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
      До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
      Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.
      Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?
      Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

      У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Хто надає контролюючому органу відомості, необхідні для розрахунку транспортного податку?

Згідно з п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України органи внутрішніх справ, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?
      Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
      Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

ГУ ДФС у Запорізькій області