29-09-2025 | категорія: Новини

Готівкові розрахунки без 10 копійок: що й коли заокруглювати


Автор: Хмелевський Ігор, податковий експерт.

Зовсім недавно НБУ попередив про припинення карбування монет номіналом 10 копійок. А вже сьогодні це попередження втілилося в життя. Маємо на увазі постанову від 08.09.2025 № 115*. Що зміниться з набранням нею чинності? Кому і як слід підготуватися до цього? Як працювати далі? Відповіді — у цій статті.

 

Зміст статті: 

* Постанова Правління НБУ «Про поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань обігу монет дрібних номіналів» від 08.09.2025 № 115.

Постанова № 115 така не перша. Згадайте: з 1 липня 2018 року постановою № 25* регулятор вирішив припинити додатковий випуск у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Тепер же настала черга 10-копійчаних монет.

* Постанова Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 № 25.

З 1 жовтня 2025 року припиняється додатковий випуск у готівковий обіг монет номіналом 10 копійок, а також розпочинається вилучення їх із готівкового обігу

Урешті-решт, найдрібнішою монетою, що й надалі перебуватиме в обігу, невдовзі залишаться 50 копійок замість 10 копійок зараз. Та доки цей процес не завершився, 10-копійчані монети залишаються в обігу до прийняття окремого рішення Правління НБУ про їх вилучення (п. 1 постанови № 25). Таким чином, певний час вони ще будуть засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою.

Що у зв’язку із цим варто мати на увазі? В разі прийняття Національним банком рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг / додаткового випуску в обіг певних номіналів монет суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки (п. 22 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148). Це, так би мовити, базова норма. Порядок такого заокруглення передбачений постановою № 25, тож до неї і звернемося.

Що слід заокруглювати?

З 1 жовтня відповідь на це запитання міститиметься в новому п. 41 постанови № 25. Він приписує юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, проводити заокруглення:

— загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги);

— загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару

При цьому вартість кожного товару не заокруглюватиметься.

Як бачите, тут усе по-старому. Такий самий підхід застосовувався й раніше, коли торговці змушені були заокруглювати суми розрахунків за відсутності монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок.

Зверніть увагу! І в базовій нормі, і в нормі, що призначена для її реалізації (див. вище), Нацбанк згадав тільки ті операції, які потрапляють до сфери регулювання Закону про РРО (продаж товарів / надання послуг, а також повернення коштів за повернутий товар / ненадану послугу). Однак поза його увагою знов залишилися решта готівкових розрахунків як у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, так і в інших сферах. Це підштовхує нас до висновку, що на інші сфери готівкових розрахунків ці правила не поширюються. Як же в такому разі без 10-копійчаних монет виплатити готівкою зарплату, лікарняні тощо? Або ж розрахуватися зі звільненим працівником? Наші рекомендації щодо цього читайте в статті «Зарплата готівкою: як обійтися без 10 копійок» // «Податки & бухоблік», 2025, № 77. А ми продовжуємо далі.

Коли заокруглювати?

Нацбанк відповідає на це запитання скупо (п. 41 постанови № 25):

якщо немає монет номіналом 10 копійок

У кого саме (покупця чи продавця) їх немає, він не конкретизує. Хоча з інформаційного повідомлення НБУ від 29.07.2025 вбачається такий підхід: у разі наявності в покупця монет номіналом 10 копійок він зможе і надалі ними розраховуватися, а в разі наявності таких монет у продавця, він зможе видати покупцеві решту цим номіналом. Які при цьому суми (до заокруглення чи після) має тут на увазі регулятор, залишається незрозумілим.

Наша порада. Доки 10 копійок залишатимуться засобом платежу, слід називати покупцеві суму до сплати, округлену за попередніми правилами, тобто до найближчих 10 копійок. І якщо він зможе розрахуватися наявними в нього 10-копійчаними монетами, пробивати в чеку саме таку суму. Якщо ж покупець виявляє бажання оплатити покупку карткою, то, як і раніше,

під час здійснення безготівкових розрахунків заокруглення взагалі не проводять

Це випливає з п. 6 постанови № 25, який не зазнав жодних змін.

Як проводити заокруглення?

Нові правила, запропоновані Нацбанком, такі (п. 41 постанови № 25):

1) сума, що закінчується від 1 до 24 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) сума, що закінчується від 25 до 49 копійок, заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;

3) сума, що закінчується від 51 до 74 копійок, заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;

4) сума, що закінчується від 75 до 99 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

При цьому п. 5 постанови № 25 вимагає від суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків

зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення

Не прискіпуватимемося до того, що в цій нормі забули згадати програмні РРО, а краще погляньмо на неї крізь призму РРОшного законодавства.

Що говорить РРОшна нормативка?

За ідеєю, заокруглення має відбуватися як у фіскальному чеку на товари (послуги) за ф. № ФКЧ-1, так і у фіскальному чеку на видачу коштів за формою № ФКЧ-2 (відповідно додаток 1 і 2 до Положення № 13*).

* Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Водночас у п. 41 постанови № 25 (а до 01.10.2025 — у п. 4 цієї ж постанови) про чек ідеться тільки в контексті продажу товарів (послуг). І з цим наче все добре. Чинний на сьогодні п. 9 розд. ІІ Положення № 13 корелює з приписами постанови № 25: якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому НБУ як засіб платежу, в чеку за ф. № ФКЧ-1 друкують реквізит «Заокруглення» (рядок 23) із результатом заокруглення суми оплати в готівковій формі, а також реквізит «До сплати, валюта» (рядок 24) із сумою заокруглення. (ср. 025135600) При цьому

з 01.10.2025 у рядку 23 слід наводити результат заокруглення суми оплати в готівковій формі (рядок 20), здійсненого за новими правилами

Наприклад, якщо загальна вартість товарів у касовому чеку (рядок 20) становить 53 грн 38 коп., тоді в рядку 23 після слів «Заокруглення» має бути відображено «0,12» (тобто 12 коп.), а в рядку 24 після слів «До сплати» — «53,50».

Якщо ж загальна вартість товарів у чеку становитиме, скажімо, 53 грн 23 коп., тоді в рядку 23 зазначається «0,23» (тобто 23 коп.), а в рядку 24 — «53,00».

Тож потурбуйтеся про те, аби вчасно перепрограмувати свій класичний РРО або оновити програмне забезпечення ПРРО.

А от у контексті повернення коштів у разі повернення товару п. 41 постанови № 25 (до 01.10.2025 — п. 4 цієї ж постанови) замість чека згадує акт про видачу коштів чи інший документ, що оформляється під час такого повернення. Водночас ви пам’ятаєте, що акт необхідно складати, лише якщо сума повернення перевищує 100 грн (п. 8 розд. III Порядку № 547*).

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

Фіскальний чек же необхідно видати в будь-якому разі. Однак можливості відобразити в ньому заокруглення Положення № 13 чомусь не передбачає.

У затвердженій формі чека видачі коштів (ф. № ФКЧ-2) таких реквізитів, як «Заокруглення» і «До сплати», просто немає

Хоча необхідність у них очевидна. Адже право покупця повернути товар не обмежується відомими 14 днями. Цей строк поширюється тільки на випадок повернення якісного товару (див. ч. 2 ст. 9 Закону № 1023*). Якщо ж у товарі було виявлено істотні недоліки, споживач має право на повернення сплаченої за товар грошової суми протягом усього гарантійного строку (ч. 1 ст. 8 Закону № 1023). І як тоді повернути гроші, якщо вартість товару на момент повернення містить нечинні вже копійки?

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.

Виходом із цієї ситуації може бути:

— або повернення коштів у безготівковій формі. Податківці наразі не заперечують проти такої можливості (див. БЗ 109.02, а також наш коментар у статті «Чи можна готівкову оплату за товар повернути безготівкою і навпаки? Так!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 75);

— або відображення в чеку сум заокруглення і до сплати не як обов’язкових реквізитів, а як додаткової інформації. Така можливість закріплена в п. 5 розд. І Положення № 13.

Чи можна знехтувати заокругленням?

Узагалі-то, ні. Адже в такому разі продавець із покупцем не зможуть розрахуватися за товар (послугу), якщо в жодної зі сторін не буде необхідної кількості 10-копійчаних монет для оплати покупки / видачі решти. Водночас

можна просто зараз установити ціну товару кратною 50 копійкам або одразу 1 гривні

Ця порада підійде для тих торговців, що продають штучний або фасований товар. Однак при цьому не слід забувати про дотримання вимог щодо мінімальних цін на алкоголь і максимальних / мінімальних роздрібних цін на тютюнові вироби. Тобто продавцям одразу варто встановлювати ціни на ці товари так, щоб не відбулося порушення законодавства. Зокрема, ціна тютюнових після заокруглення не має бути нижчою мінімальної роздрібної ціни та вищою за 1,05 МРЦ (максимальної роздрібної ціни). А для РЕС — не більше 1,05 МРЦ. Докладніше про це читайте в статті «Нижні» роздрібні ціни на тютюнові вироби: проблеми тривають» // «Податки & бухоблік», 2025, № 73.

Зверніть увагу! Для продавців алкогольних напоїв головний орієнтир при визначенні мінімальної роздрібної ціни — постанова № 957*. Однак із 01.10.2025 керуватися старими правилами округлення мінціни на алкогольні напої, що прописані в примітці 4 додатка до постанови № 957, уже не можна. Із цією метою слід застосовувати нові правила з п. 41 постанови № 25, що їх ми навели вище.

* Постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957.

Ще один спосіб, яким широко користувалися раніше, щоб не застосовувати правила заокруглення від НБУ:

заокруглювати загальну суму в чеку завжди в бік зменшення

Раніше це доводилося робити в межах 10 копійок, тобто найбільша сума, яку продавець втрачав на кожному чеку, становила 9 коп. За нових умов, коли 10-копійчані монети поступово виводитимуться з обігу, доведеться округлювати до 0 або 50 копійок. У такому разі на кожному чеку ви втрачатимете від 1 до 49 коп.

Якщо вас такі втрати не лякають, оформіть це як постійно діючу акцію. Для цього варто у внутрішньому положенні про акції зазначити, що незалежно від наявності у споживача монет номіналом 10 коп., способу розрахунків за товар та інших діючих акцій торговець бере на себе зобов’язання надавати знижку на загальну суму в чеку від 1 до 49 копійок, відкидаючи їх без жодних додаткових вимог до споживача. Тоді загальна сума в чеку буде або в цілих гривнях, або закінчуватиметься на 50 коп.

А далекоглядні торговці можуть уже зараз зменшувати чек до сум без копійок узагалі. Бо все одно колись до цього дійде...

Сплата податків готівкою

Цей шлях цілком прийнятний як для звичайних громадян, яким податки (нерухомий, земельний) визначає контролюючий орган, так і для суб’єктів підприємницької діяльності, юросіб і ФОП, які декларують їх самостійно. І в тому, і в іншому випадку податки до сплати можуть бути розраховані з копійками. Чи застосовувати до таких сум правила заокруглення, про які ми тут говоримо?

Очевидно, що ні. Принаймні проводити заокруглення в менший бік (до 0 або 50 копійок) при сплаті податків точно не можна.

На цьому свого часу наголошував НБУ в листі від 26.09.2019 № 50-0006/50073, який наразі знову, вважаємо, набув актуальності. В ньому регулятор зазначав, що, з одного боку, банки мають право проводити заокруглення сум касових операцій відповідно до підстав, визначених законодавством. З іншого ж боку, ПКУ не дозволяє сплачувати податки / збори / обов’язкові платежі в менших сумах, ніж визначено законодавством. Навіть якщо у платника або в обігу відсутні монети необхідних номіналів.

Таким чином,

доведеться подавати до каси банку завжди більшу суму, ніж та, яку треба сплатити як податок

Тобто, скажімо, 150,50 грн замість 150,11 грн чи то 150,41 грн., що підлягають до перерахування.

Втім нічого страшного в цьому немає. Копійчаний надлишок відобразиться в інтегрованій картці платника, що її ведуть податківці, як переплата, котру можна буде врахувати при наступній сплаті.

10 копійок у касі: як бути

Повторимо ще раз: монети номіналом 10 копійок з 1 жовтня 2025 року залишаються платіжним засобом (п. 1 постанови № 25). Приймання таких монет за всіма видами готівкових операцій не припинено. Тож

якщо станом на 1 жовтня у вашій касі є певна кількість таких монет, поспіхом позбуватися від них не варто

Банки України не тільки прийматимуть без будь-яких обмежень від клієнтів монети номіналом 10 копійок для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів, для обміну на монети та банкноти інших номіналів, а ще й можуть видавати їх клієнтам за наявності в залишку операційної каси (п. 3 постанови № 25).

10 копійок у підзвітних осіб

Маємо на увазі ситуацію, за якої підзвітник має повернути в касу суму, не кратну 50 копійкам. Скажімо, ви перерахували працівникові 600 грн авансу на його картку, він у відрядженні розраховувався виключно нею, а після повернення надав у бухгалтерію підтвердні документи на 557,67 грн. Сума коштів, належних до повернення роботодавцеві, становить 42,33 грн. Вирішити цю проблему можна двома способами.

1. Готівковий. У визначені чинним законодавством строки* підзвітна особа повертає до каси роботодавця готівкову суму, завжди заокруглену в більший бік до 0 коп. або 50 коп. Тобто в нашому випадку — 42,50 грн. Зайві 17 коп. обліковуватимуться за кредитом субрахунку 372 як заборгованість підприємства перед працівником.

* Із цим маємо парадоксальну ситуацію: в БЗ 109.14 фіскали наполягають на застосуванні 3-денного строку для всіх платників, у той час як у свіжій БЗ 103.17 дозволяють небюджетникам повертати кошти до закінчення місяця, що настає за місяцем, у якому було завершено відрядження.

Важливо! Заокруглювати в менший бік не можна в жодному разі! Інакше це означатиме неповне звітування і, як наслідок, мороку з ПДФО/ВЗ.

А от у зворотній ситуації, коли після завершення відрядження роботодавець виявився винний працівникові, останньому слід видавати суму, завжди заокруглену в менший бік до 0 коп. або 50 коп.

2. Безготівковий. Із цим узагалі все просто. Пункт 3 Порядку складання Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841, дозволяє працівникові за наявності надміру витрачених коштів повернути такі кошти на рахунок особи, що їх видала, в банку / небанківському надавачу платіжних послуг. Таким чином, працівник зможе повернути вам точну суму (в нашому випадку — 42,33 грн). Якщо за такою операцією не стягуватиметься банківська комісія, всі будуть у виграші.

До речі, свою заборгованість перед працівником роботодавець теж може погасити в безготівковому порядку (на картку), і тоді жодних проблем з копійчаним залишком не буде.

Висновки

  • З 1 жовтня 2025 року суб’єкти господарювання зобов’язані проводити заокруглення загальної суми готівкового розрахунку в чеку, якщо в жодної зі сторін немає 10-копійчаних монет.
  • Заокруглення застосовується тільки при готівкових розрахунках, а при безготівковій оплаті (карткою, переказом) суми залишаються точними — без заокруглення.
  • Для уникнення проблем з рештою рекомендується встановлювати ціни на товари кратними 50 копійкам або 1 гривні. Особливо це актуально для штучного або фасованого товару.
  • У фіскальних чеках має бути зазначено суму до заокруглення та після, тому слід завчасно перепрограмувати РРО або оновити ПРРО відповідно до нових вимог.
  • Заокруглення не застосовується до податкових платежів — копійки мають бути сплачені повністю, навіть якщо для цього потрібно внести більшу суму. Надлишок буде зараховано як переплату.

 

Бухгалтер 911